Вітчизняні фахівці у сфері інформаційних технологій презентували результати унікального історико-цифрового дослідження. За допомогою спеціалізованої системи нейролінгвістичного аналізу LITI (Linguistic Text Investigator) було проведено комплексне сканування епістолярної та правової спадщини гетьмана Пилипа Орлика – розповіжає speka.
Метою проєкту було моделювання точного психологічного портрета державного діяча та визначення його ментальних тригерів на основі аналізу автентичних текстів.
Методологія дослідження
Об’єктом аналізу ШІ-платформи LITI стали понад 500 рукописних сторінок особистих документів Пилипа Орлика, зокрема його детальний щоденник («Діаріуш») та офіційне і приватне листування.
Замість стандартного пошуку фактологічних даних, алгоритми застосували метод аналізу тональності тексту (Sentiment Analysis). Система досліджувала:
- частоту повторюваності специфічних мовних конструкцій;
- семантичні закономірності;
- приховані емоційні сплески та маркери психоемоційного стану автора.
Ключові висновки нейролінгвістичного аналізу
За результатами обробки датасетів штучний інтелект класифікував Пилипа Орлика як «Кризового стратега» — раціоналіста-перфекціоніста з надвисоким рівнем когнітивної складності. Мова гетьмана визначена як інструмент системного архітектора: навіть у приватних документах практично відсутні абстрактні емоційні описи, натомість кожна проблема декомпонована на логічні алгоритми, причини та наслідки.
Дослідження виявило кілька критичних психоемоційних маркерів:
Високий рівень професійного вигорання (84%): Тексти, створені після 1714 року в період еміграції, фіксують критичне накопичення психологічної втоми та ознаки хронічної депресії. Попри тривале перебування в умовах екзистенційного глухого кута, показник «вольового контролю» гетьмана залишався стабільно високим, що свідчить про залізну дисципліну.
Латентне розчарування європейською дипломатією: Нейромережа дешифрувала офіційні дипломатичні пасажі у зверненнях до лідерів Франції, Швеції та Османської імперії. За коректними формулами етикету XVIII століття ШІ виявив глибоке емоційне неприйняття та лють, викликані нерішучістю європейських монархів.
Гіпердеталізація та криза делегування: Структурний аналіз Конституції 1710 року та супутніх універсалів засвідчив прагнення Орлика особисто контролювати дрібні фінансові й логістичні питання. На думку дослідників, це є наслідком травматичного досвіду зради з боку частини козацької старшини та формування системної недовіри до оточення.
Компаративний аналіз правових документів
У межах проєкту система LITI здійснила порівняльний семантичний аналіз тексту Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) із Конституцією США (1787 р.) та французькою Декларацією прав людини і громадянина (1789 р.).
Висновок експертної групи: «Штучний інтелект підтвердив, що закладена Орликом трикомпонентна модель поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки є першим у світі прецедентом реалізації прогресивного антикризового менеджменту. Юридичні запобіжники проти диктатури та обмеження гетьманської влади були сформульовані в Україні за 77 років до аналогічних рішень американських батьків-засновників».
Видання GALERANEWS дізналося, що аналітики дійшли до спільної думки, щодо документу 1710 року. Він є продуктом чистого раціоналізму, де інституційні інтереси держави вперше в історії були нормативно поставлені вище за особистість правителя.
