Голова Національного банку України Андрій Пишний окреслив позицію регулятора щодо законодавчого врегулювання крипторинку.
Про це він повідомив на під час зустрічі з бізнесом на EBA Global Outlook. На його думку, ухвалений у першому читанні законопроєкт про віртуальні активи є важливим, проте потребує доопрацювання у співпраці з парламентом, міжнародними партнерами та учасниками ринку. При цьому він наголосив, що НБУ має чіткі “червоні лінії”, зокрема неможливість використання криптоактивів як платіжного засобу.
Законопроєкт і “червоні лінії” НБУ
Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який має визначити правовий статус віртуальних активів, встановити правила їхнього обігу та запровадити оподаткування. Однак, за словами Пишного, текст ще далекий від завершеного й вимагатиме значних змін до другого читання.
“Ми маємо чітке розуміння своїх функцій та “червоних ліній”, за які вихід неможливий. Насамперед це стосується статусу віртуальних активів – вони не можуть бути платіжним засобом”, — заявив він.
Пишний також зазначив, що лише за перше півріччя 2025 року обсяг обороту компаній, які працюють у сфері віртуальних активів в Україні, сягнув близько $7 млрд. Він додав, що НБУ вже працює над деталізацією законопроєкту разом із профільним комітетом Верховної Ради, міжнародними партнерами та представниками індустрії.
Окремо голова НБУ підкреслив, що важливо чітко визначити регуляторів ринку та їхні повноваження на рівні закону, а також закріпити правила обміну віртуальних активів на валютні цінності.
“Важливо, щоб віртуальні активи не стали інструментом для обходу обмежень НБУ, а їх легалізація не повинна підживлювати тіньовий сектор. Скоуп завдань великий – але ми вже працюємо над ними”, – додав Пишний.
Нагадаємо, раніше видання Galera News повідомляло, Україна зайняла перше місце за рівнем криптоактивності відносно населення та восьме у загальному індексі.
