У 2025 році Уряд України підтвердив намір розвивати власну напівпровідникову індустрію, заклавши в стратегічні документи мету відновити виробництво мікрочипів на території держави. Ініціатива, передбачена стратегією інноваційного розвитку WINWIN 2030, спрямована на формування в Україні сучасної високотехнологічної галузі, здатної забезпечити внутрішні потреби та інтегрувати країну у глобальний ринок виробництва електронних компонентів – dev.ua.
Цілі та підходи до формування галузі
Основним орієнтиром державної політики визначено запуск виробництва мікросхем за технологічними нормами 180, 130 та 110 нанометрів. Такі параметри відповідають широкому спектру промислових та оборонних застосувань і не потребують надвисоких капітальних витрат, характерних для найсучасніших техпроцесів.
Для реалізації проєкту розглядаються два основні сценарії:
- Створення виробничого комплексу “під ключ” шляхом ліцензування перевіреної напівпровідникової технології.
- Залучення стратегічного іноземного партнера — компанії, що володіє власною фабрикою та технологічним циклом, із розміщенням виробничої бази в Україні.
- Обидва варіанти передбачають поетапний розвиток екосистеми: від освітньої та наукової інфраструктури до створення повноцінних виробничих потужностей.
Розвиток інфраструктури та освітніх ініціатив
У межах проєкту вже ведеться робота над створенням так званих Small Clean Rooms — малих чистих кімнат для навчання, прототипування та дрібносерійного виробництва. Передбачається, що ці лабораторні комплекси стануть базою для підготовки інженерів, технологів та дослідників.
Паралельно формується WINWIN Semiconductors Center of Excellence — центр компетенцій, що має об’єднати навчальні програми, дослідницькі напрями та партнерські проєкти з вітчизняними й міжнародними компаніями.
Уряд також готує зміни до освітніх стандартів і модернізацію навчальних програм в університетах, які здійснюють підготовку фахівців у галузі мікроелектроніки та матеріалознавства.
Нормативно-правове забезпечення
На фінальній стадії перебуває підготовка законопроєкту, який має закласти правові засади функціонування напівпровідникової галузі та створити умови для інвестицій, технологічних трансферів і державно-приватних партнерств. Законодавча база є критичною для залучення міжнародних компаній, впровадження стандартів безпеки та сертифікації продукції.
Поточний стан та виклики
Попри досягнутий прогрес, низка кроків реалізується з відставанням від попередньо оголошених строків. Зокрема, остаточно не визначено модель запуску виробництва — шляхом ліцензування технології чи через співпрацю зі світовим виробником. Водночас Міністерство цифрової трансформації наголошує, що проєкт перейшов з етапу декларацій у стадію практичної імплементації: триває розробка технічних проєктів, проведення аналітики та формування нормативної бази.
Видання GALERA.NEWS зазначає, що серед ключових ризиків — потреба у значних інвестиціях, складність технологічного циклу, війна та загальна безпекова ситуація. Проте ініціатива має стратегічний характер, оскільки формує основу для технологічного суверенітету й підсилює конкурентоспроможність держави.
