У сучасних умовах цифрової економіки платформи на кшталт Bolt, Uber, Airbnb, OLX та Glovo вже не є просто посередниками між виконавцями послуг і споживачами. Вони поступово перетворюються на важливих фіскальних агентів держав. Європейський Союз активно впроваджує механізми автоматичного обміну податковою інформацією, що суттєво змінює правила гри для мільйонів самозайнятих осіб та мікропідприємців – розповідає Forbes.
DAC7: нова реальність для цифрових платформ
Основним регуляторним інструментом стала Директива DAC7, ухвалена ЄС у 2021 році. З 2023–2024 років вона поступово набирає чинності в країнах-членах Союзу. Директива зобов’язує операторів цифрових платформ збирати, верифікувати та щорічно передавати податковим органам детальну інформацію про доходи продавців товарів і послуг, які працюють через ці платформи.
До звітності підпадають не лише водії та кур’єри, а й орендодавці нерухомості, фрилансери та продавці товарів.
Порівняльний аналіз підходів країн ЄС
- Польща обрала один з найбільш м’яких варіантів імплементації. Платформи передають дані до податкової служби, проте для користувачів процес залишається максимально непомітним. Водії та кур’єри продовжують працювати переважно як фізичні особи-підприємці, а платформи виконують роль інформаційного посередника.
- Естонія традиційно демонструє високий рівень цифровізації. Інтеграція з податковою системою відбувається автоматично, а платформи ефективно обмінюються даними в режимі реального часу, що мінімізує адміністративне навантаження як на бізнес, так і на виконавців послуг.
- Франція наразі пропонує один з найбільш зручних для користувачів інтерфейсів. У особистому кабінеті виконавця чітко відображається вся зібрана інформація про доходи. Однак уже з 2027 року країна планує зробити наступний крок: платформи стануть не лише джерелом даних, а й прямими податковими агентами — вони самостійно утримуватимуть податки та соціальні внески з виплат виконавцям.
- Румунія, навпаки, застосовує один з найжорсткіших підходів, вимагаючи від платформ майже щомісячної звітності, що створює значне адміністративне навантаження.
Український підхід
Україна, не будучи членом ЄС, демонструє достатньо гнучку та збалансовану модель регулювання. Законодавство дозволяє цифровим платформам працювати як з фізичними особами-підприємцями (ФОП), так і з фізичними особами. Платформи мають можливість виконувати функції податкового агента щодо утримання податку з доходів, отриманих не-ФОПами.
Такий підхід дозволяє поєднувати інтереси держави в частині детінізації економіки з інтересами бізнесу та виконавців послуг, надаючи останнім певну свободу вибору форми співпраці.
Наступний крок — ViDA
Уже у 2028 році ЄС планує запустити пакет ViDA (VAT in the Digital Age). Згідно з ним, у сфері пасажирських перевезень, доставки та короткострокової оренди цифрові платформи стануть «уявним постачальником» послуг. Це означає, що платформа сама буде сплачувати ПДВ замість виконавця послуги.
Видання GALERANEWS зазначає, що епоха, коли доходи від роботи на цифрових платформах залишалися поза увагою податкових органів, остаточно завершилася. Європейські країни демонструють різні моделі балансу між контролем і зручністю. Україна має можливість використати цей досвід, обравши оптимальний шлях, який забезпечить детінізацію економіки без надмірного тиску на сектор цифрових послуг.
