Стрімка еволюція технологій штучного інтелекту (ШІ) виводить питання цифровізації за межі суто економічної чи технологічної площини, перетворюючи її на фундаментальний елемент національної безпеки. Сьогодні володіння інструментами ШІ визначає спроможність держави захищати свій інформаційний, культурний та економічний простір.
Новопризначений керівник Центру штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України Роман Кислий окреслив ключові вектори державної політики у сфері ШІ, наголосивши на критичній важливості розбудови національного AI-суверенітету – розповідає 24tv.ua.
Концепція AI-суверенітету: захист даних та інфраструктури
AI-суверенітет для України — це не просто технологічна незалежність, а стратегічна необхідність, яка базується на трьох фундаментальних архітектурних елементах:
- Національна інфраструктура обчислень: Завдяки спільній ініціативі з компанією NVIDIA, в Україні реалізується проєкт AI Factory — створення суверенних потужних обчислювальних центрів. Це дасть змогу тренувати складні моделі всередині країни.
- Безпека та локалізація даних: Ключова мета суверенного ШІ полягає в тому, щоб персональні дані громадян, а також критично важлива державна інформація оброблялися в межах національного контуру та не залежали від сторонніх хмарних рішень.
- Інформаційна безпека: Розвиток власних мовних моделей є інструментом протидії російській пропаганді. Насичення ШІ-систем якісними українськими датасетами дозволяє мінімізувати вплив російськомовних шаблонів, що домінували в мережі через кількісну перевагу контенту мовою агресора.
Розвиток українського NLP та мовна суб’єктність
Важливим досягненням вітчизняної технологічної спільноти є виведення української мови зі статусу мови з низьким рівнем ресурсів (low-resource language) до категорії серединних ресурсів (mid-resource).
«Головне завдання сьогодення — створення якісних публічних датасетів та бенчмарків. Національна велика мовна модель (LLM) має відійти від штучних кальок та функціонувати в природному, живому мовному контексті».
Україна не планує конкурувати з комерційними гігантами на кшталт OpenAI у створенні універсальних моделей «з нуля». Стратегічний підхід Мінцифри полягає в інтеграції провідних світових моделей із відкритим кодом (на кшталт рішень від Google чи Meta) та їх глибокій адаптації до українських реалій шляхом інтеграції з державними відкритими даними.
Агентивна економіка: відповідь на демографічні виклики
На тлі глобальних дискусій про потенційне скорочення робочих місць через ШІ, Роман Кислий пропонує принципово інший погляд, адаптований до сучасних українських реалій. Через війну та міграційні процеси Україна відчуває гострий дефіцит людського капіталу, тому ШІ розглядається не як заміна людині, а як її головний інтенсифікатор.
Держава орієнтується на розбудову агентивної економіки, де ШІ виступає в ролі цифрового асистента (агента). Спеціаліст, який володіє навичками управління такими агентами, здатний масштабувати власну ефективність у кілька разів. Освітня екосистема, зокрема платформа «Дія.Освіта», активно трансформується для підготовки громадян до роботи в нових реаліях.
Трансформація освіти та науки
Державна стратегія відкидає практику заборони використання ШІ в освітньому процесі. Натомість фокус зміщується на розвиток критичного мислення та верифікацію інформації.
У науковій сфері автоматизація процесів за допомогою ШІ покликана прискорити створення україномовних наукових інструментів та баз даних. Це дозволить нівелювати дефіцит людського ресурсу та оперативно інтегрувати українську науку у світовий контекст.
Видання GALERANEWS зазначає, що інтеграція штучного інтелекту в державне управління, економіку та систему безпеки України — це не питання віддаленого майбутнього, а щоденний процес формування суверенного цифрового простору. Побудова власної ШІ-екосистеми є запорукою стійкості держави та її конкурентоспроможності на міжнародній арені.
