На що ми спираємось у складних ситуаціях? Насамперед – на своє тіло!
Що таке стійкість? Остійність – це здатність плавучого засобу протистояти зовнішнім силам, що викликає його нахил або диферент, і повертатися у стан рівноваги після закінчення впливу, що обурює.
Почнемо з базових понять
Що ж у тілі нам допомагає виживати у складних ситуаціях? Давайте трохи згадаємо анатомію.
Опорно-руховий апарат – насамперед він опорний. Ми фактично спираємося на себе, насамперед на свої кістки скелета, мижці, зв’язки. Чим міцніші наші м’язи – тим міцніші зв’язки, які утримують наш скелет. А чим міцніший наш опорно-руховий апарат, тим міцнішими є наші внутрішні органи, завдяки яким відбувається обмін речовин у нашому організмі, ми буквально можемо справлятися з різними завданнями, завдяки тим внутрішнім процесам, яких ми не помічаємо, коли спимо або не спимо.
Наші кістки захищають наше тіло від зовнішніх факторів, дозволяючи нам жити. А також рухатись, розганяти лімфу, очищуючи наш організм. Якщо лімфа застоялася, ми починаємо хворіти… Сидимо, не рухаємось, маємо проблеми з мисленням, пам’яттю, депресією.
Все в нашому тілі взаємопов’язане і ми ніяк не можемо навчитися спиратися на щось або на когось зовнішнього в нашому житті. У нашому тілі є ще й кістковий мозок, тому наші кістки беруть участь також і в освіті крові.
Я підводжу вас до того, що якщо в тілі є збій, ми не можемо повністю спертися на своє тіло, ми втрачаємо свою остійність.
Що це означає для наших нервів?
У психосоматичному погляді ми можемо простежити, як саме втрата опори впливає на наш скелет. Ми можемо впасти, переломи, затискачі у шиї, попереку, кінцівках. Ми стискаємося буквально від страху та жаху і вже складно балансувати, бути гнучкими, а отже – порушується тестування зовнішньої реальності.
Перейдемо до питання енергії, адже лімфа – це наша енергія, сила, життя. Затискаючи своє тіло – ми затискаємо те, що дає енергія – свою агресію (лат. рух).
Опорно-руховий апарат – це наше почуття опори, наша стійкість у русі, а страх, пов’язаний із труднощами, блокує агресію – нашу енергію йти вперед, ризикувати, підніматися, коли впав. І ми падаємо… затискаємося, стискаємо суглоби, рвемо зв’язки. Ми хочемо реалізувати свої плани, але зупиняємо себе.
Головний висновок
Біль, хвороби – це не лише фізичні симптоми, а й сигнал, що десь на життєвому шляху ми втратили контакт із собою, зі світом, ми втратили баланс між “Хочу” та “Мушу”. Ми втратили опору на себе, свої мрії, цінності, на все те, що є нашою справжньою опорою.
