Чому на українському ринку кадрів досі існує проблема ейджизму
Сьогодні пропоную почати говорити на тему ейджизму в Україні. Ситуація на ринку така, що найкращий персонал віком 25-35 років у більшості виїхав. Тому будемо наймати або молодих (до 25-ти), або старших (35+)…
Що таке ейджизм і чому він існує в Україні
Ейджизм — це упереджене ставлення або дискримінація людей на основі їхнього віку. Він може проявлятися в різних формах:
- від того, що кандидати не отримують роботу через свою “старість” або “молодість”;
- до того, що вони не мають доступу до кар’єрного росту через вікові стереотипи.
Найчастіше ейджизм стосується двох категорій людей:
- Молодь (особливо до 30 років);
- Старші (від 45 років і старше, але з мого досвіду — вже від 40 років в Україні).
Чому в Україні існує ейджизм? Я сама намагаюся зрозуміти, чому в Європі та Америці офіціантами працюють і в 60+. Чим старший, зріліший ти і маєш більше досвіду, тим більше заробляєш, навіть якщо тобі 70+. Відразу після університету молоде покоління не спішить працювати, бере рік чи два, щоб просто подорожувати, досліджувати та пізнавати себе і життя.

В Україні ж дуже високі очікування щодо зрілості в молодому віці. Тобто, в 35 років ти повинен народити і виростити дітей, стати топ-менеджером чи мати власний бізнес. І якщо ти цього не маєш, то, скоріше за все, до тебе приклеюють штамп «застарий». Чому молоді люди думають, що спеціалісти на посаді бухгалтера чи фінансового директора віком 50+ не можуть вести Google таблиці?
Прірва між поколіннями: пострадянське мислення та стрімка євроінтеграція
Я бачу неймовірну прірву між поколіннями. Молоді не поважають старших, вважають їх відсталими. А старше покоління прямо на співбесіді виявляє зневагу, коли дізнається, що рекрутер — молода дівчина, і просто кажуть: “Ви що, серйозно? Я з цим дівчиськом не буду розмовляти, дайте мені когось серйозного”. Я думаю, що це історичне пострадянське мислення, швидкі економічні зміни та глобалізація призвели до такого світогляду поколінь.
“Питання ейджизму в ІТ стоїть досить гостро, але він не такий, як в більшості галузей. Тут із жертвами дискримінації навпаки – ними виступають особи старшого віку, нерідко – так звані світчери, тобто ті, хто перейшов до ІТ з інших сегментів економіки”.
Як HR допомагають зламати стереотипи
Роботодавці мають аж надто негативний досвід, тому часто від нього відштовхуються. Але моя команда завжди показує альтернативу. Навіть там, де було обмеження по віку, часто нереалістичне, бо важко знайти і гарний вагомий досвід, і молодого кандидата. Ми показуємо старшого і адекватного кандидата, того, хто гнучкий, дбає про свій саморозвиток, поважає молодих, має драйв та вогонь в очах. Тоді питання віку відпадає, бо це дуже суб’єктивно, чи не так?

Дуже хочеться, щоб ми вже прибрали всі стереотипи і змогли наймати шляхом data-based, а не за відчуттями. Наприклад, у Великобританії – в процесі відбору персоналу на першому етапі – стоїть програма, яка автоматично видаляє фото, вік та національність, щоб не було упереджень. Запрошуючи на співбесіду, HR-фахівці навіть не знають, хто прийде і як буде виглядати людина, бо на першому місці її досвід та компетенції.