ГО «Детектор медіа» спільно з дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group» опублікували аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження медіаграмотності українців. Дослідження, проведене у січні 2024 року, охопило 1200 респондентів віком від 18 до 65 років і мало на меті обчислити Індекс медіаграмотності та проаналізувати його динаміку – dev.ua.
Динаміка Індексу медіаграмотності
Згідно з результатами, загальний Індекс медіаграмотності зріс: частка аудиторії з вищим за середній рівень показника збільшилася у 2024 році. Однак цифрова компетентність знизилася з 55% до 48%. Молодь (18–35 років) демонструє найвищий рівень медіаграмотності, тоді як у групі 56–65 років показники залишаються найнижчими. Освітній і матеріальний статус також впливають: серед осіб із середньою освітою 41% мають низький рівень медіаграмотності, тоді як серед тих, хто має вищу освіту, таких лише 16%. Жителі великих міст мають вищі показники порівняно з сільськими мешканцями.
| Рівень медіаграмотності | Частка населення |
|---|
| Високий | 7% |
| Вищий за середній | 65% |
| Нижчий за середній | 26% |
| Низький | 2% |
Субіндекси медіаграмотності
Українці дедалі більше усвідомлюють роль медіа як платформи для діалогу між державою та суспільством. Водночас 47% опитаних зазначають, що медіа впливають на їхній емоційний стан, що на 12% більше порівняно з 2021 роком. Це пов’язано з домінуванням у медіа тем, пов’язаних із війною.
Сприйняття медіа в Україні залишається неоднозначним:
- 51% вважають, що медіа працюють в інтересах влади.
- 40% переконані, що медіа відстоюють власні інтереси.
- 24% вказують на вплив власників та інвесторів.
Щодо цензури, 42% констатують її наявність, 34% вважають, що вона існує в прихованій формі, і лише 17% заперечують її існування.
Українці демонструють високий рівень чутливості до спотвореного контенту та дезінформації. У 2024 році 40% перевіряють джерела інформації (37% у 2023 році), 33% орієнтуються на відео- чи фотопідтвердження (30% у 2023 році), а 30% звертають увагу на репутацію автора (28% у 2023 році). Лише 17% стверджують, що завжди можуть розпізнати фейки.
| Субіндекс | Значення (2024) |
|---|---|
| Розуміння ролі медіа | 40 |
| Використання джерел | 19 |
| Цифрова компетентність | 37 |
| Чутливість до спотвореного контенту | 40 |
| Штучний інтелект (обізнаність, навички) | 39 |
Медіаспоживання та цифрова компетентність
Інтернет використовують 91% респондентів щодня, переважно для пошуку інформації (76%) та ознайомлення з новинами (62%). Попит на розважальний і пізнавальний контент зріс: 58% дивляться відео та фільми онлайн (46% у 2022 році), а 39% роблять покупки в інтернеті (27% у 2022 році). Використання ШІ залишається обмеженим: лише 39% застосовують його: у роботі (14%), навчанні (12%) або з іншою метою (13%).
| Джерело інформації | 2023 | 2024 |
|---|---|---|
| Соціальні мережі | 62% | 70% |
| Месенджери | 55% | 62% |
| Телемарафон «Єдині новини» | 31% | 26% |
Щодо маніпуляцій, 44% вважають, що медіа спотворюють інформацію в інтересах політиків. Відсутність джерел викликає підозру у 39%, а 22% визначають маніпуляції інтуїтивно. Проблема замовних матеріалів («джинси») залишається актуальною для 54% аудиторії, а 49% підозрюють джинсу, коли матеріал надмірно вихваляє чи критикує певну персону чи товар.
Видання GALERA зазначає, що дослідження показало позитивну динаміку Індексу медіаграмотності, але виявило проблеми з цифровою компетентністю та довірою до медіа. Для підвищення медіаграмотності пропонується:
- Розробити освітні програми, орієнтовані на старші вікові групи та сільських жителів.
- Посилити регулювання ШІ в медіа для протидії дезінформації.
- Розвивати суспільні медіа для забезпечення об’єктивного висвітлення.
- Створити доступні платформи для перевірки фактів.
