За гучними і часто фатальними провалами стоять прості помилки. Неправильні одиниці вимірювання, помилкова команда, відсутність тестів чи можливості бекапів. Все звучить дуже просто і навіть вражає, як могло таке статися. У питання безпеки кажуть “правила писані кров’ю”, в IT — “правила писані збитками” і значними. Видання GALERA згадало кілька кейсів гучних провалів в IT.
Knight Capital Group: $440 млн за 45 хвилин
Ми всі звикли до того, що алгоритми та штучний інтелект можуть виконувати операції значно швидше, ніж люди. Саме на оперативність реагування зробила ставку компанія Knight Capital Group. На момент 2012 року ця компанія була найактивнішим учасником і гравцем на фондовому ринку США. Забезпечувати швидкість допомагали алгоритми, які миттєво здійснювали тисячі угод з продажу та купівлі акцій.
І от 1 серпня 2012 року відбулося оновлення програмного забезпечення, під час якого стався збій. Код надсилав помилкові запити. За 45 хвилин фейл розробників призвів до лихоманки на біржі та хаосу. За академічну годину алгоритм продавав і купував 120 мільйонів акцій. Компанія на такій торгівлі втратила 440 млн доларів.
Після інциденту провели розслідування, яке показало, що розробники не до кінця провели тестування коду, а потім одразу активували його на реальному сервері. В новий код потрапив шматок старого, який торгував за відміненим алгоритмом і мав бути виведений із експлуатації. На все це наклався поганий, а точніше практично відсутній моніторинг, тож помилку не помітили одразу. А коли помітили, то усвідомили, що належної системи rollback немає, і зупинити операції чи повернутися до попередньої версії неможливо.
На Марс! або мінсу $125 млн
Захоплення космічними програмами і амбітні місії по підкоренню Марсу — це не щось нове чи вигадане Ілоном Маском. У 90-х та нульових США активно намагалися підкорити Космос, а для цього планувалося ретельне вивчення атмосфери потенційної планети для заселення — Марсу.
У 1998 році інженери впритул підійшли до створення літального апарату Mars Climate Orbiter, який уже у вересні 1999 покинув Землю, але до Марсу так і не долетів — зник, і через кілька днів пошуків виявилося, що згорів в атмосфері.
Причина настільки проста, настільки ж і дорога. Під час проведення розрахунків одна команда розробників у NASA використовувала систему одиниць, що базувалась на фунтах-силах (англійська система), а інша — на ньютонах (метрична система). В результаті команда, яка відповідала за програмне забезпечення орбіти, отримала дані у неправильних одиницях. 125 млн доларів перетворилися на попіл. Дитяча, по суті, помилка вартувала і грошей, і нервів, і амбіцій.
BlackBerry: люди хочуть тицяти
Свого часу BlackBerry була лідером у виробництві смартфонів. Почавши з текстових комунікаторів, компанія в 2007 році опинилася на піку. Телефони цієї марки були настільки популярними, що сам Барак Обама під час передвиборчих перегонів неодноразово демонстрував свій. А в суспільстві хвилювалися: як же Обама буде без свого BlackBerry, коли стане президентом? За законом президент не може мати особистих засобів кореспонденції. Втім, Обамі вдалося залишити собі BlackBerry навіть після обрання — настільки він його полюбив.
Піковий 2007 рік став для компанії і початком кінця. А вся справа в тому, що саме цього року з’явився iPhone із сенсорним екраном. В BlackBerry вирішили, що сенсор і все це тицяння — це просто маркетинговий хід і при тому не дуже вдалий. Тож інновацію відкинули і продовжили робити своє. У підсумку через 5 років їхня частка на ринку скоротилася від 50% до 5%.
Quibi: дорого не значить круто
Ідея на мільярд, реалізація — ну, як сказати? У 2018 році продюсер «Шрека» Джеффрі Катценберг та екс-СЕО eBay Мег Вітман вирішили створити «Netflix для смартфонів». Їхня ідея зараз видається суперперспективною, тим більше, що у підсумку вона спрацювала б. Мова йшла про короткі, до 10 хвилин, відео, які можна дивитися на телефоні під час обіду, поїздки у транспорті чи подорожі. Знайомо, правда?
Ідея викликала захоплення і у інвесторів, і у творців. Новий стартап оцінили у $2 млрд, а контент вирішили замовити у Стівена Спілберга, Ідріса Ельба та інших відомих зірок Голлівуду.
Втім виявилося, що Quibi — це продукт, якого ніхто не просив. 10, а навіть 7 хвилин виявилося забагато для TikTok-покоління, а для старшого — замало. До основної проблеми додалася ще одна — занадто дорогий контент. Голлівудські зірки знімають мало і дорого, а лідери у TikTok заробляють на об’ємах, а не на якості. У підсумку COVID-19 поставив остаточну крапку: застосунок, який на старті завантажили 1,7 млн разів, просто затих і зник.
GitLab: чотири літери вирішили все
Продукт інтернет-компанії GitLab виглядає як такий собі Google Docs для програмістів — на сервері зберігаються файли з кодами, що дуже зручно і не дуже безпечно, як виявилося.
В січні 2017 року під час нічного чергування інженер почав отримувати численні скарги на роботу сервісу, який не витримував навантаження і працював нестабільно. Аби розвантажити базу, адміністратор підключився до продакшн-сервера, щоб видалити проблемні апіси. І все було б добре, якби на стресі чи просто від поспіху він не натиснув команду rm -rf, що в перекладі означає «видаляй все і навіть не питай». У підсумку база даних очистилася швидко, повністю і безповоротно.
Cloudflare: поділитися паролями
Cloudflare — компанія, яка стоїть за мільйонами сайтів, обробляючи трильйони HTTP-запитів на місяць. Їхні сервери фільтрують трафік, захищають від атак і кешують сторінки для швидкої доставки.
Одного дня незалежний дослідник безпеки Тревіс Орманді з Google Project Zero помітив щось дивне. Переглядаючи сторінки різних сайтів, він почав бачити уривки даних, які взагалі не мали там з’являтися: паролі, приватні повідомлення з месенджерів, ключі API.
Він швидко зрозумів: проблема у Cloudflare. Їхній HTML-парсер, написаний на C, мав баг у розборі специфічних тегів (наприклад, <script> та <img> з певними атрибутами). При певних комбінаціях тегів і буферів відбувалося «протікання» пам’яті (buffer overflow / memory leak).
