Попри стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) і його широке впровадження у сфері обробки текстів, аналізу даних та автоматизації рутинних завдань, економісти не виявили значного впливу цих технологій на рівень зарплат або зайнятість працівників. Про це йдеться в нещодавньому дослідженні, проведеному Інститутом Беккера-Фрідмана при Чиказькому університеті – пише dev.ua.
Масове впровадження без масових наслідків
Дослідники вивчили понад 25 000 працівників у Данії, які працюють у 11 професіях, вразливих до впливу ШІ. Результати показали, що навіть за умов широкого використання таких інструментів, як ChatGPT, Gemini та Claude, жодних значних змін у розмірах заробітної плати, кількості робочих годин чи загальному рівні зайнятості зафіксовано не було.
Ефект мінімальний
Навіть у компаніях, які активно впроваджували ШІ й проводили відповідне навчання для персоналу, скорочення робочого часу було мінімальним — у середньому лише на 2,8%, що становить приблизно одну годину на тиждень. Крім того, лише 8,4% працівників повідомили про появу нових обов’язків, пов’язаних із використанням ШІ, зокрема модерацію його результатів чи вдосконалення запитів.
Нові завдання
Більше того, в окремих випадках автоматизація призводила не до скорочення навантаження, а до його збільшення — працівники отримували нові завдання, необхідні для підтримки та контролю ШІ-систем. Автори дослідження підкреслюють, що генеративні моделі вже стали частиною сучасного офісного середовища, однак їхній економічний ефект залишається обмеженим. Це пояснюється не лише консервативністю у впровадженні технологій, але й гнучкістю ринку праці, де організації поки що не скорочують персонал, навіть коли мають змогу частину роботи делегувати ШІ.
Вплив є, але не революційний
Видання GALERA зазначає, що на протязі останніх років було проведено багато досліджень, які свідчать: хоча генеративний ШІ має потенціал для радикальної трансформації ринку праці, наразі його вплив — скоріше еволюційний, ніж революційний.
