У Києві відбувся експертний діалог Regulating the Use of Virtual Assets in Political Financing, організований International IDEA. Захід був присвячений ризикам іноземного впливу на політичні процеси та ролі віртуальних активів у цих процесах.
У дискусії взяла участь радниця Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з правових питань Віта Форсюк. Вона представила бачення регулятора щодо формування правил для крипторинку в Україні.
Організатори наголосили, що цифрові активи через свою псевдоанонімність і транскордонний характер можуть використовуватися для прихованого фінансування та впливу на вибори або громадську думку. Саме ці ризики стали ключовою темою обговорення.
У Комісії підкреслили, що при підготовці нормативної бази Україна орієнтується на міжнародний досвід, зокрема практики Молдови та Румунії. Окрему увагу приділили інструментам, які вже застосовуються або впроваджуються у різних юрисдикціях.
Серед ключових підходів, які планується закласти в українське регулювання:
- впровадження Travel Rule – стандарту, розробленого FATF, що передбачає обмін інформацією про відправників і отримувачів криптотранзакцій між постачальниками послуг і регуляторами;
- імплементація CARF – системи, створеної ОЕСР для підвищення податкової прозорості у сфері цифрових активів. З 1 січня 2026 року цей стандарт уже застосовується у 48 країнах;
- запровадження обмежень для учасників ринку, пов’язаних із Росія або з російським капіталом.
У НКЦПФР вважають, що такі кроки допоможуть зробити ринок більш прозорим і знизити ризики зовнішнього впливу на політичні процеси в країні. Крім того, регулятор планує підготувати окремі рекомендації щодо використання віртуальних активів у політичному фінансуванні напередодні наступних виборчих циклів.
Доля криптовалют в Україні
Водночас рамковий законопроєкт, який передбачає внесення змін до чинного законодавства та Податкового кодексу, все ще перебуває на етапі доопрацювання. Документ готують до другого читання.
Додамо, що раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що криптовалюта не може розглядатися як платіжний засіб. За його словами, законопроєкт про віртуальні активи є важливим для ринку, однак потребує подальшого доопрацювання у співпраці з парламентом, міжнародними партнерами та учасниками індустрії.
“Ми маємо чітке розуміння своїх функцій та “червоних ліній”, за які вихід неможливий. Насамперед це стосується статусу віртуальних активів – вони не можуть бути платіжним засобом”, — наголосив він.
