У грудні 2025 року видання Ars Technica оприлюднило матеріал, у якому порушується питання політики компанії OpenAI щодо зберігання та доступу до чат-логів користувачів після їхньої смерті. Публікація викликала суспільний резонанс через відсутність чітких пояснень з боку компанії та потенційні правові й етичні наслідки такої позиції.
Повідомляє видання GALERA.NEWS, посилаючись на Ars Technica.
У центрі уваги статті — судова справа, пов’язана з трагічними обставинами смерті користувача сервісу ChatGPT та його матері. Родичі загиблого стверджують, що впродовж останнього періоду життя він інтенсивно користувався чат-ботом і що зміст його розмов із системою може мати значення для встановлення обставин трагедії. Водночас доступ до повних логів спілкування отримати не вдалося.
За інформацією видання, OpenAI відмовилася надати чітку відповідь щодо того, де зберігаються чат-логи померлих користувачів, як довго вони зберігаються та за яких умов можуть бути передані третім особам, зокрема родичам або правоохоронним органам. Представники компанії також не оприлюднили публічну політику, яка б регулювала порядок поводження з такими даними після смерті користувача.
Журналісти зазначають, що в окремих інших випадках компанія частково надавала чат-логи в межах судових або регуляторних процесів. Однак у цій конкретній справі OpenAI утрималася від розкриття повної інформації, що спричинило критику з боку правників і правозахисників.
Експерти звертають увагу, що ситуація порушує низку принципових питань, зокрема:
- правовий статус цифрових даних після смерті користувача;
- баланс між правом на приватність та суспільним інтересом;
- обов’язки технологічних компаній у разі судових розглядів;
- необхідність прозорих і однакових процедур доступу до даних.
Таким чином, справа, описана Ars Technica, виходить за межі окремого інциденту та підкреслює ширшу проблему відсутності уніфікованих правил щодо «цифрової спадщини» користувачів сервісів штучного інтелекту. Очікується, що подальший розвиток цієї дискусії може вплинути як на внутрішні політики технологічних компаній, так і на формування відповідного правового регулювання в різних юрисдикціях.
