Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, чому робота над законопроєктом про регулювання крипторинку в Україні затягнулася та які кроки вже зроблено для його ухвалення. Про це він сказав виданню “Укрінформ”.
“На жаль, ми (безпідставно, як виявилося) розраховували, що необхідну законодавчу базу оперативно розробить Національна комісія із цінних паперів і фондового ринку. Вона, на жаль, із цим завданням не впоралася – з огляду на інституційну неспроможність та непрофесійність”, – сказав він.
Саме через це фінансовий комітет ВР сам узявся за це завдання та доопрацював законопроєкт, і парламент ухвалив його в першому читанні.
“Але варто розуміти, що остаточно врегулювати ринок за 2–3 тижні, як ми звикли робити з ухваленням деяких інших законопроєктів, з об’єктивних причин не вдасться. Але за 2–3 місяці, я думаю, підготуємо документ до другого читання”, – зазначив Гетманцев.
Втрати держави через тіньовий крипторинок
Закон «Про віртуальні активи» Верховна Рада ухвалила ще у березні 2022 року, однак ринок так і не запрацював через відсутність механізмів оподаткування. За словами Гетманцева, через це держава щороку недоотримує близько 15–16 мільярдів гривень.
“Ми вважаємо, що щороку держава втрачає десь 15–16 млрд гривень. Тобто за три роки з часу ухвалення рамкового закону це десь пів сотні втрачених мільярдів”, – сказав він.
Податкові правила та їх майбутні зміни
Чинні норми зобов’язують українців сплачувати податок у 23% із доходу, а не з прибутку. Це створює ризики для власників криптовалюти у разі перевірок. Новий законопроєкт передбачає іншу модель:
- на старті діятиме пільгова ставка 5% ПДФО плюс 5% військового збору;
- у майбутньому оподатковуватимуть різницю між продажем і купівлею.
Гетманцев наголосив, що пільговий період можна розглядати як своєрідну податкову амністію:
“І якщо людині, яка дотепер ухилялася від сплати податків, їх колись донарахують одразу за кілька років, це може бути “дуже боляче”. Тому якщо хтось планує своє фінансове життя хоча б на 10 років, дуже рекомендую йому скористатися можливістю, яка з’явиться після остаточного ухвалення закону, та вийти “в білу””.
Роль регуляторів і «червоні лінії»
Велику дискусію викликає питання регуляції. НБУ надіслав понад 300 сторінок правок, зокрема із застереженням, що криптовалюта не повинна використовуватися як платіжний засіб. Гетманцев підтримує цю позицію:
“Ми отримали від Національного банку близько 300 сторінок правок, ще 50 сторінок пропозицій від Податкової. Це фактично означає, що до другого читання законопроєкт доведеться переписувати майже з нуля, навіть якщо ми не погодимося з усіма поправками. І ми до цього готові”, – зазначив він.
На думку Гетманцева, головне завдання знайти баланс між ефективним регулюванням і стабільністю ринку. Він наголошує, що оподаткування криптовалюти не повинно бути пільговим, адже держава має отримувати справедливу частку з прибутків у цьому секторі.
“Є одне питання, на якому наполягаю: оподаткування крипти не має бути пільговим. Про все інше, вважаю, ми повинні дискутувати, обговорювати і досягати згоди. Дуже боїмося, відверто вам скажу, “ударити в штангу”, бо ринок недостатньо нам зрозумілий. Ми взагалі не маємо практики його правового регулювання, користуємося лише практикою інших держав і не розуміємо до кінця, як це працюватиме на українському ґрунті”, — пояснив голова комітету.
Він також підкреслив важливість гнучкості майбутнього регулювання, адже крипторинок розвивається надзвичайно швидко. Саме тому, за словами Гетманцева, значна частина повноважень має бути передана регулятору, який зможе оперативно реагувати на зміни.
“Регулятором, вважаю, повинен бути Національний банк – принаймні на першому етапі, зважаючи на згадану вже неспроможність Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку”, — підсумував він.
Нагадаємо, раніше видання Galera News повідомляло, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д “Про ринки віртуальних активів”. Документ встановлює правила оподаткування прибутків від операцій з криптовалютами та визначає регуляторів, які здійснюватимуть нагляд за ринком.
