Нещодавно я натрапив на історію, яка мене одночасно здивувала і трохи розсмішила. На Лондонському книжковому ярмарку представили книгу “Don’t Steal This Book”. Її підтримали тисячі письменників, серед яких навіть нобелівський лауреат Кадзуо Ішігуро. Це своєрідний протест проти того, що штучний інтелект навчається на текстах авторів.
Ідея, здавалося б, зрозуміла, але є один нюанс. Книга… порожня. Тобто буквально: відкриваєш її – і там просто білі сторінки. Така собі 404-й помилка, але у паперовому вигляді. І ця історія змусила мене задуматися не лише про штучний інтелект, а й про те, як люди взагалі реагують на нові технології.
Страх перед новими інструментами – стара історія
Якщо подивитися на історію, подібні страхи з’являлися не раз. Коли з’явилися автомобілі, багато хто говорив, що вони знищать цілу культуру, пов’язану з кіньми. Коли Генрі Форд запустив конвеєр, його звинувачували в тому, що він перетворює людей на бездушні гвинтики. Коли почав розвиватися стрімінг, з’явилися прогнози про швидку смерть кінотеатрів і фізичних носіїв.
Проте реальність виявилася складнішою. Коні не зникли – вони просто перестали бути основним транспортом. Вінілові платівки повернулися і стали частиною культурної моди. А кіно, попри стрімінг, продовжує розвиватися і знаходити нові форми. Технології рідко знищують творчість. Найчастіше вони просто змінюють інструменти, якими ми користуємося.
Чи може ШІ “вкрасти” стиль автора
Один із найпоширеніших страхів сьогодні, що штучний інтелект може копіювати стиль письменників. Але стиль – це не лише слова. Це досвід, спостереження, особисті історії, іноді навіть життєві помилки. Це те, що формується роками і що складно відтворити лише за допомогою алгоритмів. Штучний інтелект може генерувати тексти. Але сенс у текст завжди вкладає людина. І саме тому автентичність автора залишається найважливішою частиною будь-якої історії.
Як автори можуть використовувати ШІ і не втратити себе
На мою думку, штучний інтелект варто сприймати не як конкурента, а як інструмент. Подібно до того, як колись з’явилися текстові редактори, пошукові системи або онлайн-словники.
Є кілька речей, де він може бути справді корисним:
- Чернетки та структура
Іноді найважче – почати текст. ШІ може допомогти накидати варіанти структури або напрямки розвитку ідеї. - Пошук кліше
Можна попросити модель показати найтиповіші або найбільш банальні варіанти розвитку історії – і потім свідомо їх уникнути. - Редагування тексту
ШІ добре допомагає знаходити повтори, складні речення або місця, де текст можна зробити зрозумілішим.
Але тут важливо пам’ятати одну просту річ. Штучний інтелект може допомагати писати, але думати за автора він не здатний.
Чому порожня книга – дивний спосіб протесту
Я цілком розумію, чому автори хвилюються. Технології змінюють світ швидше, ніж будь-коли. Але ідея порожньої книги виглядає трохи символічною. Це схоже на спробу зупинити розвиток технологій, просто відмовившись брати в них участь. Проте історія показує: нові інструменти все одно з’являються і стають частиною нашого життя.
І питання вже не в тому, чи використовувати їх. Питання в іншому: як використовувати їх так, щоб не втратити власний голос.
Людина і технології
Мені здається, тут працює проста формула:
“Штучний інтелект – це інструмент. Автор – це сенс”.
Машина може створити тисячі сторінок тексту. Але справжня історія з’являється лише тоді, коли одна людина хоче щось сказати іншій. І поки існує ця потреба – творчість нікуди не зникне.
