Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо європейської технологічної суверенності та цифрової інфраструктури (документ P10_TA(2026)0022). У ній зазначено, що країни-члени ЄС та сам Союз залежать від постачальників з-поза меж ЄС більш ніж на 80% у сфері цифрових продуктів, послуг та інфраструктури. Парламент доручив Європейській комісії визначити пріоритетні напрями для скорочення такої залежності, зокрема шляхом розвитку власних хмарних рішень, штучного інтелекту, відкритих стандартів та публічної цифрової інфраструктури.
Повідомляє видання GALERA.NEWS, посилаючись на Tech Crunch.
Приклад «паралізуючого» ефекту санкцій
Цей крок став реакцією на низку подій, які продемонстрували вразливість європейських суб’єктів через залежність від американських технологічних компаній. Зокрема, у 2025 році адміністрація президента Дональда Трампа застосувала економічні санкції проти судді Міжнародного кримінального суду Кімберлі Прост (канадка), яка брала участь у рішенні 2020 року щодо розслідування можливих воєнних злочинів в Афганістані, у тому числі за участю американських сил. Після внесення її до санкційного списку суддя втратила доступ до кредитних карток, облікового запису Amazon, можливості онлайн-шопінгу та міжнародних переказів. Вона охарактеризувала наслідки як «паралізуючі».
Стратегічна вразливість цифрової інфраструктури ЄС
Цей випадок став яскравим прикладом того, як контроль США над ключовими елементами цифрової та фінансової інфраструктури може бути використаний для обмеження функціонування осіб та організацій, що не відповідають американським інтересам. Аналогічні ризики стосуються європейських установ, компаній та громадян, оскільки основні хмарні провайдери (AWS, Microsoft Azure, Google Cloud), сервіси відеозв’язку (Zoom, Microsoft Teams) та інші критичні платформи контролюються американськими корпораціями.
Директор Центру кібербезпеки Бельгії Мігель Де Брюйкер у інтерв’ю Financial Times на початку січня 2026 року заявив, що Європа «втратила інтернет» через домінування США в хмарних технологіях та цифровій інфраструктурі. За його словами, наразі неможливо повністю зберігати дані виключно в межах ЄС без залучення американських компаній, що створює стратегічні вразливості.
Практичні кроки: Франція переходить на Visio
Франція стала однією з перших країн, яка реагує на ці виклики на практичному рівні. 27 січня 2026 року міністр цивільної служби та державної реформи Давід Аміель оголосив про перехід державних установ на національну платформу відеоконференцзв’язку Visio, розроблену Міжміністерським директоратом з цифрових питань (DINUM). Платформа, заснована на відкритих компонентах та розміщена у Франції, замінить Zoom та Microsoft Teams у державному секторі. За планом, до 2027 року Visio має стати основним інструментом для близько 200 000 державних службовців. Перехід дозволить заощадити до 1 млн євро на рік на кожні 100 000 користувачів та забезпечити вищий рівень конфіденційності та безпеки чутливих даних.
Історичний контекст та ширша тенденція
Ці ініціативи відображають ширшу тенденцію в ЄС до зміцнення цифрової автономії. З часів витоків Едварда Сноудена (2013) та дії американського закону Patriot Act (2001), а згодом Cloud Act, європейські політики та експерти неодноразово вказували на ризики примусового доступу США до даних, що зберігаються у американських компаній. Сучасний політичний контекст, зокрема непередбачуваність зовнішньої політики США, лише посилив ці занепокоєння.
Громадянські та бізнес-ініціативи
На рівні громадянського суспільства та бізнесу з’являються ресурси, що сприяють переходу на європейські або відкриті альтернативи: сайти switch-to.eu та european-alternatives.eu пропонують списки замінників американським сервісам, а незалежні експерти публікують рекомендації щодо відмови від залежності від US Big Tech.
Стратегічний пріоритет для Європи
Зменшення залежності від американських технологій визнається стратегічним пріоритетом для забезпечення економічної безпеки, захисту даних та збереження здатності ЄС самостійно реалізовувати власну регуляторну політику в цифровій сфері.
