За даними довготривалого соціологічного дослідження «Безпека в мережі», проведеного дослідницькою компанією Active Group у вересні 2026 року, в українському суспільстві спостерігається чітко виражений консенсус щодо необхідності впорядкування цифрового простору – розповідає dev.ua.
Абсолютна більшість опитаних громадян (80,4%) підтримує запровадження нормативно визначених правил вилучення незаконного та терористичного контенту. При цьому понад 55% респондентів акцентують на доцільності імплементації саме регуляторних норм ЄС (зокрема аналогів Акт про цифрові послуги / Digital Services Act).
Ключовими чинниками високої зацікавленості у регулюванні є високий рівень незахищеності громадян від цифрових загроз:
- 63,0% користувачів протягом останнього року стикалися з дезінформацією;
- 52,6% зазнали впливу шахрайських схем або фішингу;
- 44,8% фіксували прояви мови ворожнечі.
Загалом лише 33,0% громадян почуваються в безпеці під час користування мережею Інтернет, що підтверджує наявність системного запиту на посилення механізмів захисту цифрових прав.
Аналіз ризиків: цензура та правомірність обмежень
Незважаючи на високий рівень підтримки регуляторних заходів, суспільство висловлює занепокоєння щодо можливого зловживання повноваженнями з боку суб’єктів модерації.
Серед основних застережень респондентів виокремлено:
- Ризик зловживань новими правилами — 54,8%;
- Загрозу запровадження цензури — 43,8%;
- Ймовірність помилкового вилучення легітимного контенту — 32,7%.
Результати опитування свідчать про те, що при виборі між забезпеченням безпеки та збереженням свобод переважна більшість українців (понад 53%) віддає перевагу пріоритету свободи вираження поглядів, тоді як безумовний пріоритет безпеці надають 33,7% опитаних.
Розподіл відповідальності та вимоги до прозорості
Оцінюючи суб’єктний склад відповідальності за безпеку в мережі, респонденти першочергово покладають зобов’язання на авторів контенту (40,9%) та власників вебресурсів (39,9%), і лише у другу чергу — на онлайн-платформи та правоохоронні органи.
Уповноважені експерти зазначають, що рівень довіри до нових інституційних механізмів модерації безпосередньо залежатиме від:
- наявності чітко регламентованих і юридично обґрунтованих підстав для видалення матеріалів;
- забезпечення повної прозорості процедур прийняття рішень;
- створення дієвого та доступного механізму адміністративного та судового оскарження рішень про блокування чи вилучення контенту.
Видання GALERANEWS зазначає, що результати дослідження підкреслюють необхідність виваженого державного підходу під час розробки та прийняття законодавчих ініціатив у сфері регулювання цифрового простору. Запровадження європейських норм модерації контенту має супроводжуватися створення чітких запобіжників проти цензури та надмірного втручання в приватну сферу громадян, гарантуючи дотримання балансу між національною безпекою та фундаментальними правами людини.
