Європейського індексу міст (Євротесту) — провела оцінку рівня розвитку екосистеми електронних сервісів у 11 українських муніципалітетах. Дослідження, дані для якого збиралися у жовтні 2025 року, спрямоване на аналіз готовності місцевих органів самоврядування до європейської інтеграції через призму прозорості, підзвітності та цифрової трансформації. Воно узгоджене з принципами Ради Європи, Планом Ukraine Facility, звітами Єврокомісії та програмою «Цифрове десятиліття ЄС 2030».
Оцінка проводилася за 40 критеріями (максимальна кількість балів — 100), з акцентом на інтерактивні елементи: мапи, дашборди, вебформи, чат-боти та мобільні додатки. Середній бал за вибіркою склав 49,8%, що свідчить про помірний рівень розвитку електронних сервісів, з значними регіональними відмінностями.
До пілотної вибірки увійшли Київ та 10 обласних центрів, які представляють усі макрорегіони України та різні контексти воєнного часу (тилові міста та території можливих бойових дій): Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів.
Результати оцінки за рівнем розвитку електронних сервісів
Позитивні аспекти
Усі 11 міст демонструють наявність базових електронних сервісів:
- Онлайн-трекінг громадського транспорту в реальному часі;
- Електронні петиції на місцевому рівні;
- Онлайн-реєстрація дітей до дитячих садків з можливістю відстеження черги (у всіх обласних центрах).
Крім того, у 10 містах (за винятком Кропивницького) впроваджено безготівкову оплату проїзду в громадському транспорті (QR-коди, NFC, віртуальні картки), а в більшості — попередній онлайн-запис до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Дев’ять муніципалітетів мають електронні контакт-центри для звернень громадян.
Лідери, такі як Київ, Львів та Харків, вирізняються комплексними цифровими платформами (наприклад, дашборди енергомоніторингу в Києві чи портал відкритих даних у Львові).
Виявлені проблеми
Незважаючи на прогрес, дослідження зафіксувало низку системних недоліків:
- Відсутність актуальних програм інформатизації на 3–5 років у кількох містах (зокрема, Полтава, Чернігів, Луцьк), що призводить до фрагментарного розвитку сервісів;
- Неактуальні або відсутні інтерактивні мапи укриттів (у 7 містах дані не оновлені на 2025 рік);
- Відсутність єдиної точки входу до всіх електронних сервісів на офіційних сайтах (наявна лише в 5 містах);
Слабкий розвиток цифрових сервісів у сферах соціального захисту, охорони здоров’я та місцевої статистики.
Рекомендації
Для підвищення рівня цифрової прозорості автори дослідження пропонують:
- Розробити та затвердити стратегічні програми інформатизації на середньостроковий період;
- Створити на офіційних сайтах єдиний розділ з інвентаризацією всіх доступних сервісів (включаючи державні, бізнесові та грантові);
- Розвинути дашборди місцевої статистики та цифрові інструменти для соціальних послуг (онлайн-запис, форми зворотного зв’язку);
- Забезпечити маркування актуальності даних у всіх сервісах.
Видання GALERA.NEWS дізналося, що програма «Прозорі міста» планує надати індивідуальні дорожні карти покращень для кожного муніципалітету. Результати дослідження підкреслюють, що розвиток електронних сервісів є ключовим елементом підготовки українських міст до європейських стандартів прозорості та ефективного врядування.
