У вересні було опубліковано інтерв’ю з директором громадської організації «Технології прогресу» та колишнім генеральним директором державного підприємства «Прозорро» Василем Задворним. У розмові було висвітлено стратегічні напрями цифрової трансформації України, особливості впровадження штучного інтелекту в державному управлінні та виклики, що постають перед цифровою державою – пише speka.
Витоки цифрової трансформації
Значним етапом у процесі діджиталізації стала поява системи державних закупівель Prozorro. Саме цей проєкт, за словами Задворного, продемонстрував, що цифрові інструменти здатні забезпечити прозорість та ефективність роботи державних інституцій. Досвід Prozorro став підґрунтям для подальших реформ у сфері цифрового врядування.
Інституційні передумови успіху
Україна зробила суттєвий крок уперед завдяки створенню Міністерства цифрової трансформації у 2019 році. Такий підхід дозволив забезпечити системність процесів та прискорити їх реалізацію. На відміну від більшості європейських держав, Україна обрала шлях швидкого впровадження інноваційних рішень навіть за умов підвищених ризиків. Цей фактор, на думку експерта, сприяв формуванню конкурентних переваг у сфері цифровізації.
Чотири чинники прогресу
У своєму виступі Василь Задворний виокремив чотири ключові чинники, що забезпечують стрімкий розвиток цифрової держави в Україні:
- Людський капітал – висока кваліфікація українських інженерів та ІТ-фахівців.
- Інституційна готовність – призначення CDTO (Chief Digital Transformation Officer) у кожному органі державної влади.
- Цифрові дані – наявність сотень оцифрованих державних реєстрів, які стають основою для розвитку технологій штучного інтелекту.
- Зручна екосистема – цифрові сервіси на кшталт застосунку «Дія», які забезпечують доступність державних послуг для громадян.
Виклики впровадження штучного інтелекту
Застосування ШІ, на думку експерта, має супроводжуватися вирішенням двох ключових завдань:
- забезпечення безпеки даних шляхом їх зберігання та обробки на українських серверах;
- усунення надмірного хайпу, тобто використання технології лише там, де вона дійсно створює додану вартість.
При цьому Задворний наголошує, що штучний інтелект не є заміною для людини, а виконує функцію інструменту, що звільняє від рутинної роботи та посилює можливості для творчості та стратегічних рішень.
Технооптимізм українського суспільства
Однією з особливостей українського підходу до цифровізації є готовність громадян довіряти новим технологіям. На думку експерта, така тенденція демонструє суспільний запит на подолання бюрократії та корупції через цифрові інструменти. Водночас певна частина професійної спільноти продовжує чинити опір змінам, нагадуючи у своїй позиції рух луддитів XIX століття.
Видання GALERA зазначає, що поєднання людського потенціалу, інституційної спроможності, цифрових даних та інноваційної екосистеми створює умови для подальшого розвитку держави. Водночас ключовим завданням залишається побудова безпечної та стійкої цифрової інфраструктури, яка забезпечить ефективне застосування штучного інтелекту в інтересах суспільства та держави.
