2 червня 2026 року у Верховній Раді України зареєстровано альтернативний законопроєкт № 15254-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року». Ініціаторами документа виступила група народних депутатів на чолі з Юлією Гришиною. Законопроєкт пропонує суттєво змінити формат Національного мультипредметного тесту (НМТ) починаючи з 2027 року – пише dev.ua.
Згідно з пропозицією, обов’язковими для складання залишаться лише два предмети — українська мова та історія України. Третій предмет абітурієнти обиратимуть самостійно відповідно до обраної спеціальності. Математика при цьому переходить до категорії предметів на вибір і перестає бути обов’язковою для більшості вступників.
Аргументація авторів законопроєкту
Автори документа обґрунтовують ініціативу необхідністю створення психологічно комфортних умов для випускників шкіл в умовах воєнного стану. На їхню думку, обов’язкова математика стає додатковим стрес-фактором, що спонукає частину молоді обирати навчання за кордоном замість українських закладів вищої освіти. Мета законодавчої ініціативи — утримання талановитої молоді в Україні шляхом спрощення вступних вимог.
Критична реакція експертного середовища
Ініціатива викликала значний суспільний резонанс та різку критику з боку представників ІТ-індустрії, наукової спільноти, вищої школи та оборонного сектору.
- Петро Чернишов, експрезидент «Київстар» та голова наглядової ради НАУ, порівнює запропоновані зміни з провальними освітніми експериментами в Каліфорнії, де скасування обов’язкової алгебри призвело до суттєвого зниження рівня знань. На противагу він наводить досвід країн Азійського регіону (Сінгапур, Тайвань, Південна Корея), які досягли лідерства в глобальних рейтингах завдяки системній підтримці математичної освіти.
- Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, наголошує, що сильна математична підготовка є фундаментом українського ІТ-сектору, оборонної промисловості та розвитку штучного інтелекту. На його думку, послаблення вимог у цій сфері загрожує конкурентоспроможності країни в глобальній економіці майбутнього.
- Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова звертає увагу на вже наявний кадровий голод в оборонній галузі. За її словами, після фактичного згортання обов’язкового вивчення фізики та хімії скасування математики як обов’язкового предмету НМТ може остаточно підірвати підготовку інженерних кадрів.
- Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти і науки категорично не підтримує даний законопроєкт. За словами міністра, математика має залишатися обов’язковим компонентом НМТ, оскільки забезпечує базові компетентності, необхідні для розвитку держави.
Наслідки для країни
Експерти попереджають, що запропоновані зміни можуть мати системні негативні наслідки:
- Послаблення загальнонаціонального рівня математичної грамотності населення;
- Зниження якості підготовки фахівців для високотехнологічних галузей;
- Посилення кадрового дефіциту в оборонній промисловості та ІТ-секторі;
- Деградацію фундаментальної освіти в середній школі.
У контексті триваючої війни та необхідності технологічного розвитку країни багато фахівців розглядають математику не лише як навчальний предмет, а як елемент національної безпеки.
Видання GALERANEWS дізналося, що законопроєкт № 15254-1 наразі перебуває на стадії розгляду. Його подальша доля залежатиме від позиції профільного комітету Верховної Ради та рішення парламентської більшості.
