Жахливий сон більшості сучасників – робота з 8 до 18:00 без жодних винятків. Зараз не лише IT-івці дозволяють собі гнучкі графіки – дедалі частіше на гібридні форми роботи переходять і компанії з інших секторів. Пояснення такої “доброї волі” роботодавців просте – підвищення продуктивності. Як гнучкі графіки впливають на продуктивність та чи стали вони надбанням COVID-19 – дослідження видання GALERA.
Що таке гнучкий графік?
Гнучкий графік роботи – це можливість самостійно обирати години зайнятості та обсяг завантаження. Зараз у компаніях використовуються різні форми flexible schedule.
- Довільний старт та завершення. Працівник має можливість самостійно обирати, коли починати та завершувати роботу. Як правило, компанія виділяє кілька варіантів: з 8:00 до 18:00, з 9:00 до 19:00 тощо.
- Стислий робочий тиждень. Дозволяє працювати більшу кількість годин, але меншу кількість днів. Умовні 40 робочих годин тижня можна відпрацювати не за 5, а за 4 дні й збільшити кількість вихідних.
- Розподілений робочий день. За таких умов кількість годин на день залишається незмінною, проте працівник посеред дня може взяти тривалу перерву: відпрацювати 4 години зранку і 4 пізно ввечері або у інший зручний спосіб.
- Комбінований віддалений графік. Дозволяє працювати частину робочих днів в офісі, а частину вдома. Пропорція може бути різною: 50 на 50, 30 на 70 тощо.
Ці та інші варіанти гнучкого графіка дозволяють працівникам більш органічно вбудувати роботу у звичний стиль життя. Умовним жайворонкам простіше починати о 6 ранку, натомість совам такий варіант видається жахом, і вони воліють працювати з 12-ї. Молодим батькам добре мати велику перерву, щоб забрати дитину із садочка чи школи. У гнучкі робочі графіки можна втиснути спорт, хобі та інші важливі речі для work-life балансу, тому не дивно, що переважна більшість досліджень засвідчує значне підвищення ефективності роботи в компаніях із flexible schedule.
Зв’язок між гнучким графіком роботи та COVID-19
На перший погляд здається, що гнучкі робочі графіки вкупі з віддаленою роботою виникли нещодавно як реакція на пандемію COVID-19. І почасти це правда, адже популярність і переваги віддаленої роботи дійсно стали очевидними під час вимушеної самоізоляції.
Однак правда й те, що 21-ше століття не “вигадало” гнучкі графіки роботи, а радше зробило їх більш досяжними. Ім’я Джона Кейнса говорить багато, але лише тим, хто вивчав економіку. Решта людей у кращому випадку чули про Кейнса, але не можуть точно сказати, чим займався цей чоловік.
А Кейнс, між іншим, є одним із стовпів економічного вчення. В область його інтересів потрапляли і фіскальна політика, і державне втручання в економіку, і зайнятість. До речі, саме ідеї Кейнса лягли в основу МВФ. Проте в контексті цього дослідження Кейнс цікавий тим, що ще в 30-х роках минулого століття говорив про переваги гнучких робочих графіків. Хоч і вважав, що реалізацію ідеї можна буде обговорювати після технологічного прогресу, він не помилявся.
Вперше гнучкі графіки у 1967 році впровадили німці – компанія Messerschmitt-Bölkow-Blohm, менеджмент якої намагався створити сприятливі умови для поєднання роботи та особистого життя працівників. Поступово досвід почали переймати інші країни Європи та США.
Особливо слід підкреслити роль жінок у відвоюванні права на гнучкість. У 80-х роках жінки почали масово влаштовуватися на роботу, а ідеї рівності статей вийшли на новий рівень. Ясна річ, що поєднувати роботу і родинні обов’язки жінкам традиційно важко. Саме тому для багатьох із них і були застосовані різні форми гнучких графіків.
Справжній бум гнучкості стався у нульових, коли запрацювали на повну силу такі гіганти, як Google. Весь IT-сектор полюбляє свободу й креатив, тому серед програмістів, розробників, тестувальників і т.д. важко знайти людину, котра працює з 8 до 18 п’ять днів на тиждень.
Переваги гнучких графіків роботи
- Мінус вигорання. Гнучкі графіки відкривають можливість для адаптації та віднайдення оптимального балансу, що, у свою чергу, мінімізує ризик вигорання на роботі.
- Плюс мотивація. Для багатьох працівників комфорт є ключовою складовою мотивації, тому враження, що компанія турбується про них і застосовує індивідуальний підхід, підвищує бажання працювати.
- Мінус прогули та запізнення. Логічно, що людям, які вибудовують зручні графіки, простіше бути вчасними у тих слотах, які їм найбільш комфортні.
- Гармонія та баланс. Про work-life баланс турбуються всі, і з гнучким графіком гармонія в житті стає досяжнішою.
Ризики гнучких графіків
- Відсутність балансу. Цей пункт протирічить попередньому. Але досить велика кількість працівників, які мають гнучкий графік, втрачають розмежування між роботою та життям і працюють значно більше.
- Проблеми командної роботи. Якщо люди мають різні графіки роботи, їм значно важче працювати в команді. Дві людини ще можуть підлаштуватися, але команди з п’яти і більше людей вже починають відчувати негативні наслідки різних ритмів роботи.
- Складність контролю. Відстежувати віддалену роботу чи роботу за гнучкими графіками досить складно. Роботодавцям треба розраховувати на індивідуальну відповідальність та зібраність працівників, що буває не завжди. Тому, як це не дивно, гнучкі робочі графіки підходять не кожному.
Читайте також наш матеріал щодо того, як облаштувати робочий простір вдома.
