В українському ІТ вже багато років панує модель співпраці з фахівцями через реєстрацію їх як фізичних осіб-підприємців (ФОП). Замість класичного працевлаштування за трудовим договором, компанії укладають з ІТ-спеціалістами цивільно-правові угоди. Це дозволяє уникнути високого податкового навантаження та забезпечити більшу гнучкість у роботі. Однак така модель має не лише переваги, а й викликає низку дискусій щодо її впливу на економіку та соціальні гарантії працівників – розповідає ain.ua.
Податкові переваги для бізнесу
Основною перевагою для бізнесу є економія. Працюючи з ФОПами, компанії сплачують значно менше податків, ніж у випадку офіційного найму. Для підприємця діє спрощена система оподаткування — 5% єдиного податку плюс мінімальний єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Для порівняння, у разі працевлаштування штатного працівника компанія змушена платити 22% ЄСВ від зарплати, а сам працівник — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 1,5% військового збору. Крім того, гнучкість у формах зайнятості дозволяє компаніям легше масштабувати команди, уникати зайвого бюрократичного навантаження та оперативно залучати спеціалістів на короткострокові проєкти.
Невидимі трудові відносини
Однак є й інший бік цієї моделі. Велика кількість ІТ-фахівців, оформлених як ФОП, фактично перебуває у трудових відносинах. Вони мають фіксований графік, підпорядковуються керівникам, працюють з внутрішніми системами компанії — усе це є ознаками класичного працевлаштування. Такий стан речей може бути розцінений як ухилення від сплати податків і порушення трудового законодавства. Держава теоретично має право накладати штрафи за подібну практику, хоча в ІТ це трапляється нечасто.
Втрачені соціальні гарантії
Для самих фахівців статус ФОП означає також і відсутність частини соціальних гарантій. Вони не мають оплачуваної відпустки, лікарняних, декретних виплат, офіційного трудового стажу. У разі конфліктів з замовником або різкої втрати доходу — їхній захист є значно слабшим, ніж у працівників за трудовим договором.
Економічні наслідки для держави
На макрорівні така модель впливає і на економіку країни. Значна частина ІТ, яка працює як підприємці, сплачує мінімальні податки. У результаті державний бюджет втрачає потенційні надходження, а соціальні фонди недоотримують внески. Це знижує фінансову стійкість пенсійної системи, а також обмежує можливості держави у сфері соціального захисту.
Чи можливий компроміс?
У сучасних умовах перед державою і бізнесом постає потреба знайти баланс. ІТ-сфера потребує гнучких форм співпраці, але при цьому важливо забезпечити соціальні гарантії для фахівців і справедливу податкову участь компаній. Одним із можливих шляхів є законодавче врегулювання гіг-контрактів або нові моделі оподаткування, які не обтяжують бізнес, але не залишають працівників беззахисними.
Видання GALERA зазначає, що найм ІТ-фахівців як ФОПів є вигідним і зручним інструментом як для компаній, так і для самих спеціалістів. Але така модель має і зворотний бік — зменшення податкових надходжень, відсутність соціальних гарантій та юридичні ризики. Відповідь на це питання має лежати у площині діалогу між бізнесом, державою та самими фахівцями.
