Зі свого досвіду неодноразово помічав, що айтівці, особливо фрілансери, досить часто нехтують належним оформленням своїх юридичних відносин з контрагентами. Мова в цьому матеріалі піде про те, як айтівцю (компанії чи фрілансеру), що займається виконанням робіт з розробки програмного забезпечення (сайтів, застосунків) в Україні і за нашим законодавством, не потрапити в халепу у вигляді судового спору. А якщо це таки сталося – вийти «сухим із води» із найменшими втратами.
Приклади братиму із судової практики, щоб ця інформація дозволила айтівцям юридично вдосконалити свою діяльність та знизити ризики повторення описаних випадків у своїй роботі.
Що написано пером, того не витягнеш волом
Як не важко здогадатися з назви цього розділу – все починається з договору. Хоча ним також все і закінчується. Отже, в договорі має бути прописано все, бажано до найменших дрібниць. Від детального опису завдання, строків його виконання, порядку передачі та прийняття результатів робіт до потенційних кризово-конфліктних ситуацій. Зокрема, мова йде про випадки порушення строків, претензій замовника до якості продукту, відмови приймати продукт належної чи неналежної якості, невчасної оплати роботи, тощо.
Приклад. Айтівець-фрілансер уклав договір з замовником щодо розробки сайту через повідомлення в Telegram. Сторони дуже поверхнево узгодили умови співпраці, що в подальшому призвело до судового спору. Так, за домовленістю, роботи по створенню сайту були поділені на 4 етапи. Після погодження кожного попереднього етапу, замовник мав сплачувати кошти за наступний. Однак виконавець прострочив виконання робіт (не без вини замовника). А замовник вирішив заплатити за фінальний етап після здачі-прийняття всього сайту, на що айтівець не погодився і вирішив притримати готовий сайт до повної оплати всієї роботи. Врешті-решт це вилилось у довгий судовий спір, де переможцем вийшов замовник, який зміг у судовому порядку розірвати договір з айтівцем і стягнути з нього всі сплачені кошти за попередні етапи робіт.
Причиною цьому стало неналежне узгодження умов співпраці: технічне завдання; строки виконання робіт і наслідки їх порушення; умови оплати і наслідки невиконання таких умов; порядок передачі виконаних робіт тощо.
Висновок. Не укладайте договір у спрощений спосіб, через електронні повідомлення. Детально прописуйте всі пункти в договорі, як окремому документі, передбачайте всі ризики до найменших деталей.
Договір дорожчий, ніж всі гроші світу
Договір про розроблення ПЗ, по своїй юридичній суті, є договором підряду. Тут законодавством передбачено: якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк. Також він може вимагати виправити помилки за рахунок айтівця з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Істотним вважається, коли одна зі сторін позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Приклад. Айтівець взявся розробити застосунок для платформ iOS і Android. В договорі сторони погодили: протягом 3 робочих днів після виконання робіт замовник зобов’язаний підписати акт виконаних робіт. В інших випадках – робота вважається виконаною.
Айтівець надав суду скріншот з інтернет-ресурсу, як доказ того, що він належним чином виконав взяті на себе зобов’язання. Проте суд зазначив, що з наданих матеріалів незрозуміло, чи були виконані роботи у строки, що обумовлені умовами договору. Доводи айтівця про розробку та передання ПЗ замовнику, його функціонування та доступності до скачування через онлайн-маркет «Play Market Google» в Інтернет не свідчать про виконання відповідачем умов договору. Навпаки, зазначив суд, що надані сторонами скріншоти програми зі сторінки «Play Market Google» з відгуками користувачів, підтверджують її недосконалість та проблеми у використанні.
І найголовніше: айтівець не надав суду копії акту виконаних робіт або доказів того, що акт був наданий, але замовник відмовився його підписувати. Саме це було би підставою вважати, що зобов’язання були виконані. В результаті суд розірвав договір і повернув всі сплачені кошти замовнику.
Висновок. Суворо дотримуйтесь умов договору, як в частині узгоджених вимог до якості ІТ-продукту і строків виконання таких робіт, так і в порядку передачі робіт замовнику.
Договори легко укладати, а ще легше змінювати
Насправді це не зовсім так, але спробувати варто. Якщо айтівець відчуває, що, наприклад, не вкладається у строки, бажано внести зміни до договору щодо таких строків, запропонувавши замовнику укласти додаткову угоду.
Приклад. Замовник звернувся з позовом до ІТ-компанії про розірвання договору щодо розробки сайту та повернення коштів. Суд встановив, що істотність порушення відповідачем умов договору обгрунтовується невиконанням зобов’язань. Зокрема, неналежно виконан 2 етап робіт та порушени його строків. Однак суд також встановив, що сторони уклали додаткову угоду про зміну строків виконання робіт. Тому аргументи щодо порушення строків не взяли до уваги, а претензію щодо 2 етапу – визнали як недоведену. В задоволенні позову було відмовлено.
Висновок. Якщо не вдається виконати умови в тому вигляді, як це прописано в договорі, запропонуйте замовнику змінити такі умови. Однак оформіть ці зміни в додатковій угоді.
Все прописане буде використане проти вас у суді
Будь-яке ваше листування з замовником, офіційне чи не офіційне, може бути використане проти вас у суді.
Приклад. Так сталося у справі про розірвання договору щодо розробки ПЗ, де суд встановив, що замовник письмово повідомив айтівця про бажання розірвати договір через перевищення строку здачі проєкту на 60 днів від початково узгодженого. Це підтверджувалося «листом, направленим відповідачу через засоби інтернет-зв`язку». В іншому випадку айтівець, у листуванні в Viber, погодився повернути оплачену замовником суму в 500 євро. Пізніше в цьому ж месенджері айтівець уточнив, що «при наявності коштів – він би їх повернув повністю». Суд визначив – це листування свідчить про погодження відповідача, тому прийняв рішення про відшкодування позивачу понесених витрат.
Висновок. Завжди враховуйте, що ваша переписка може бути доказом в суді, тому обирайте правильні вирази та/або засоби комунікації.
Хочеш миру – готуйся до війни
Наприкінці зазначу, що в цій колонці наведена лише невелика кількість основних порад, як себе поводити, щоб уникнути судових спорів з контрагентами за договорами про розроблення програмного забезпечення. На практиці можливих ситуацій набагато більше і вони більш різноманітні і складні. І як показує досвід, належна підготовка до можливого судового спору набагато дешевша та ефективніша, ніж сам спір, оскільки за попередньої підготовки проблем часто вдається уникати.
