Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ) кардинально змінює інформаційний ландшафт, впливаючи на способи пошуку, обробки та сприйняття інформації. Водночас ця технологія створює серйозні виклики для доступу до достовірної інформації та загрожує стійкості медіа, які є основними джерелами правди – пише forbes.
Зміна парадигми пошуку інформації
Генеративний ШІ, зокрема великі мовні моделі (LLM), такі як ChatGPT, набуває дедалі більшої популярності. За даними Інституту Reuters, до 34% населення у шести досліджених країнах щотижня використовують ШІ для пошуку інформації. Це свідчить про зміну звичок користувачів, які дедалі частіше покладаються на узагальнені відповіді ШІ, не звертаючись до першоджерел. Така тенденція знижує трафік до медіа, які втрачають аудиторію та рекламні доходи, що є критичними для їхньої фінансової стабільності.
«Інфопомії» як загроза правді
Одним із ключових ризиків, пов’язаних із ШІ, є поширення «інфопомиїв» – інформації, яка виглядає правдоподібною, але є неточною або маніпулятивною. Генеративний ШІ може створювати або відтворювати фейкові наративи, особливо якщо його моделі тренувалися на даних із упередженнями. Наприклад, дослідження NewsGuard показало, що третина відповідей основних ШІ-моделей містять елементи російської пропаганди через «зараження» тренувальних даних фейковими матеріалами. Такі мережі, як виявлено компанією Insikt Group, щорічно генерують мільйони фейкових матеріалів, що перевищує обсяги контенту провідних інформаційних агентств, як-от Reuters.
Вплив на медіаіндустрію
Медіа стикаються з подвійною загрозою: зниженням трафіку через ШІ-асистентів і втратою контролю над власним контентом. Великі медіахолдинги, такі як Penske Media, подають позови проти компаній-розробників ШІ (OpenAI, Google, Microsoft) за порушення авторських прав, оскільки їхній контент використовується для тренування моделей без дозволу. Водночас малі та середні редакції, особливо в країнах, що розвиваються, не мають ресурсів для адаптації до нових реалій, зокрема GEO-оптимізації (оптимізації контенту для ШІ-сканерів). Це робить їх менш видимими для аудиторії, яка дедалі частіше взаємодіє з інформацією через ШІ-інтерфейси.
Компанії ШІ, за словами Ніка Томпсона, CEO The Atlantic, втрачають інтерес до оплати за архівні дані медіа, надаючи перевагу лише свіжим новинам. Це створює додаткові труднощі для невеликих редакцій, які не можуть конкурувати з великими гравцями за доступ до таких угод.
Майбутнє інформаційного середовища
У перспективі ШІ може призвести до створення «персоналізованих коконів» – інформаційних екосистем, де користувачі отримуватимуть лише ту інформацію, яка відповідає їхнім уподобанням, часто на шкоду правді. Такі системи ускладнять перевірку фактів, оскільки когнітивне навантаження для пошуку достовірної інформації стане надмірним. Журналістика, яка традиційно виконує функцію пошуку правди, поступатиметься місцем суб’єктам, зацікавленим у маніпуляціях, що призведе до домінування «інфопомиїв» в інформаційному просторі.
Видання GALERA зазначає, що для протидії цим викликам необхідні скоординовані дії з боку медіа, технологічних компаній і суспільства. Медіа повинні інвестувати в GEO-оптимізацію та розробляти стратегії для збереження видимості в ШІ-екосистемах. Технологічні компанії мають забезпечити прозорість у використанні даних і справедливу компенсацію для медіа. Суспільству ж необхідно розвивати медіаграмотність і критичне мислення, щоб протистояти маніпулятивному контенту.
