Світ змінюється: 7 глобальних трендів, які визначатимуть можливості для стартапів у найближчі 10 років

Глобалізація сповільнюється, виробництво повертається ближче до споживача, AI потребує дедалі більше енергії, роботи виходять у фізичний світ, а стайблкоини поступово стають частиною фінансової інфраструктури. Розбираємося, як змінюється світова економіка і де ці зміни створюють нові можливості для стартапів.

Правила гри змінюються

Останні кілька десятиліть світова економіка розвивалася за відносно зрозумілою логікою. Компанії переносили виробництво туди, де воно було дешевшим. Китай перетворився на фабрику світу. Контейнери та глобальна логістика дозволили будувати ланцюги постачання через кілька континентів. Капітал легко переміщувався між країнами, а інтернет дав можливість технологічним компаніям масштабуватися майже без прив’язки до фізичної інфраструктури.

Для стартапів це була надзвичайно сприятлива модель. Команда з десяти людей могла створити SaaS-продукт і продавати його клієнтам по всьому світу, не будуючи заводів, складів чи складної фізичної інфраструктури.

Але ця модель починає змінюватися

Пандемія показала вразливість глобальних логістичних ланцюжків. Геополітичне протистояння повернуло питання технологічної незалежності. Війни зробили енергетику та логістику питаннями національної безпеки. 

Бум AI раптом нагадав, що навіть “найцифровіша” технологія потребує дуже фізичних речей: електроенергії, дата-центрів, трансформаторів, систем охолодження, міді та напівпровідників.

Держави знову стають активними учасниками економіки. Вони субсидують виробництво чипів, захищають критичні технології, будують енергетичну незалежність і намагаються повернути стратегічні виробництва додому.

Для стартапів це важливий сигнал

Наступні великі компанії можуть з’явитися не тільки там, де виникне чергова нова технологія. Вони можуть виникнути там, де нова економічна реальність створює дефіцит, обмеження або вузьке місце. Саме такі точки варто шукати.

1. Кінець гіперглобалізації

Протягом десятиліть головним питанням для виробника було: Де найдешевше це зробити? Тепер дедалі частіше виникає інше: Де найбезпечніше це зробити?

Це не означає, що глобалізація закінчується. Apple не перестане завтра виробляти техніку в Азії, а міжнародна торгівля нікуди не зникне. Але принцип максимальної економічної ефективності поступово доповнюється принципом стійкості.

Так з’являються reshoring, nearshoring і friendshoring.

Reshoring означає повернення виробництва додому. 

Nearshoring – перенесення його ближче до основного ринку. 

Friendshoring – побудову критичних ланцюгів постачання в країнах, які вважаються політично надійними партнерами.

Причина досить проста. Якщо один завод на іншому кінці світу виробляє критично важливий компонент для всієї індустрії, економія може виявитися ілюзорною в момент, коли цей завод зупиняється.

Особливо добре це стало видно на прикладі напівпровідників, акумуляторів, рідкісноземельних металів та інших стратегічних ресурсів. Для стартапів ця трансформація відкриває цілий пласт не надто гламурних, але величезних ринків.

Новим заводам потрібне програмне забезпечення. Потрібні системи контролю виробництва, прогнозування попиту, відстеження походження компонентів і управління складними supply chains. Потрібні локальні постачальники, нові логістичні маршрути та industrial tech.

Глобалізація свого часу створила Amazon, Alibaba і величезну індустрію глобальної логістики. Часткова деглобалізація також створить свої компанії. Просто вони вирішуватимуть інші проблеми.

2. Повернення заводів запускає роботизацію

У reshoring є очевидна економічна проблема. Якщо виробництво переноситься з країни з дешевою робочою силою до США або Західної Європи, собівартість продукції може різко зрости.

Тому повернути завод недостатньо. Потрібно зробити його значно продуктивнішим. І тут зустрічаються два великих тренди: reindustrialization та AI.

Промислові роботи існують давно. Автомобільні заводи використовують роботизовані маніпулятори десятиліттями. Але традиційний промисловий робот добре виконує одну чітко запрограмовану операцію.

Новий етап починається тоді, коли AI дає машині можливість бачити середовище, інтерпретувати його та адаптувати свої дії. Так виникає те, що дедалі частіше називають Physical AI.

Ми поступово рухаємося від: AI, який працює з текстом і даними до AI, який може взаємодіяти з фізичним світом. Саме тому сьогодні стільки уваги отримують humanoid robots. Не тому, що людству терміново потрібен робот, який виглядає як людина, а тому, що більшість нашої фізичної інфраструктури вже створена під людське тіло.

3. AI стикається з фізичними обмеженнями

Перший великий цикл інтернет-компаній створив ілюзію, що цифровий бізнес майже не залежить від фізичного світу. Написав код один раз – продав його мільйону користувачів.

AI руйнує цю ілюзію. Велика модель не існує десь у хмарі в абстрактному сенсі. Вона працює на конкретних GPU, встановлених у конкретному дата-центрі, підключеному до конкретної електричної мережі.

Чипи потрібно виробляти. Дата-центри потрібно будувати. Сервери потрібно охолоджувати. Електроенергію потрібно генерувати. До дата-центру потрібно підвести достатню потужність. Для нових електромереж потрібні трансформатори, кабелі, мідь та інші матеріали. Саме тут стає зрозуміло, чому AI-бум може створити набагато більше компаній, ніж просто виробників моделей.

4. Повернення атомної енергетики

Ще кілька років тому атомна енергетика в багатьох розвинених країнах виглядала технологією минулого. Сьогодні ситуація змінюється. Причина полягає не тільки в декарбонізації. AI, дата-центри, електромобілі, промисловість та загальна електрифікація економіки збільшують потребу у великій кількості стабільної електроенергії. Сонячна й вітрова генерація залишаються важливою частиною переходу. Але дата-центр не може сказати моделі: сьогодні хмарно, тому inference доведеться відкласти.

Технологічним компаніям потрібне стабільне живлення 24/7. Саме тому Google, Amazon, Microsoft та інші великі технологічні компанії почали укладати угоди, пов’язані з атомною генерацією та перспективними реакторами.

Один із найцікавіших напрямів тут – SMR, small modular reactors. Ідея полягає у створенні менших стандартизованих реакторів, які потенційно можна будувати швидше та більш серійно, ніж традиційні великі атомні станції. Поки що SMR залишається молодим ринком із великими технологічними та регуляторними ризиками. Але саме такі ринки часто створюють десятки допоміжних можливостей.

Не кожен стартап повинен будувати реактор. Хтось створюватиме матеріали. Хтось – системи моніторингу. Хтось – software для експлуатації, прогнозування технічного стану чи управління енергетичною інфраструктурою. Коли зростає велика індустрія, навколо неї майже завжди виникає екосистема постачальників.

5. Мідь і ресурси знову стають стратегічними

Є певний парадокс у тому, що найбільш цифрова економіка в історії людства може одночасно виявитися надзвичайно залежною від металів. За всією цією цифровою економікою стоять мідь, літій, нікель, графіт, рідкісноземельні елементи та десятки інших матеріалів.

За оцінками IEA, попит на мідь у найближчі десятиліття продовжуватиме суттєво зростати, зокрема через розвиток електромереж, електрифікацію та промислове обладнання. У цьому сенсі recycling може стати частиною нової ресурсної інфраструктури так само, як mining.

Іноді найбільш перспективна технологічна компанія може працювати не в Кремнієвій долині, а біля шахти, металургійного підприємства або заводу з переробки батарей.

6. Стайблкоїни  перетворюються на фінансову інфраструктуру

Ще одна зміна відбувається майже непомітно для людей поза crypto-індустрією. Stablecoins поступово переходять із категорії криптовалютного інструменту до категорії платіжної інфраструктури. 1 USDC намагається підтримувати вартість близько $1. Тобто користувач отримує цифровий актив, номінований у доларах, який можна передавати через blockchain.

Для стартапу в США це може здаватися не надто революційним – банківська система й так працює нормально. Але для компанії, яка платить підрядникам у п’яти країнах, або підприємця на ринку зі слабкою банківською системою можливість передати цифровий долар за кілька хвилин вже має зовсім іншу цінність.

Найцікавіше починається на рівні самої фінансової системи. Регульовані емітенти stablecoins повинні тримати резерви. Значна частина таких резервів розміщується в доларах та короткострокових американських Treasury securities.

Поступово формується новий фінансовий шар, поверх якого можна будувати платежі, cross-border commerce, payroll, settlement та programmable finance. Stripe свого часу суттєво спростив роботу бізнесу з традиційними картковими платежами. Цілком можливо, що наступне покоління fintech-компаній зробить щось подібне для blockchain-based money.

7. Починається нова космічна економіка

Коли говорять про космічні стартапи, розмова швидко переходить до Марса. Але значно цікавіша частина космічної економіки знаходиться набагато ближче до Землі. 

Супутниковий інтернет. Навігація. Спостереження Землі. Прогнозування погоди. Моніторинг сільського господарства. Розвідка. Оборона. Логістика. Передача даних. Саме тут космос поступово перетворюється з окремої високотехнологічної індустрії на ще один шар глобальної інфраструктури.

Ключовою зміною стало зниження вартості доступу до орбіти та розвиток комерційних запусків і малих супутників. Коли падає ціна базової інфраструктури, стають можливими бізнес-моделі, які раніше просто не мали економічного сенсу.

Те саме сталося з інтернетом. Коли обчислення та передача даних стали дешевими, виникли тисячі компаній, які не будували телекомунікаційні мережі самі, а використовували готову інфраструктуру. Подібний процес може відбутися і з космосом.

Найбільша можливість знаходиться між трендами

Усі ці тренди легко розглядати окремо. AI. Robotics. Energy. Stablecoins. Space. Critical minerals. Але, можливо, це неправильний спосіб дивитися на наступне десятиліття.

Найцікавіші можливості часто виникають не всередині одного тренду, а на перетині кількох великих змін. Наступне десятиліття може стати не тільки епохою штучного інтелекту. Воно може стати поверненням фізичного світу – заводів, електростанцій, дата-центрів, роботів, супутників, електромереж, логістики та ресурсів.

AI при цьому стане не окремою індустрією, а технологічним шаром, який поступово проникатиме в усі ці ринки. Для стартапів це означає важливу зміну оптики. Не обов’язково шукати наступний модний тренд. Іноді набагато цінніше знайти нове вузьке місце, яке цей тренд створює.