В Україні почастішали випадки блокування банківських рахунків фізичних осіб через операції, які пов’язані з криптовалютами.
Як повідомляє Telegraf, банки активно реагують на ключові слова в призначеннях платежів, зокрема “за крипту”, “обмін валют”, “повернення боргу”, та на нетипові перекази між рахунками.
За даними видання, блокування відбувається автоматично на основі алгоритмів, які виявляють ризикові транзакції. Клієнти часто дізнаються про обмеження лише під час спроби скористатися рахунком.
Такі дії здійснюються відповідно до постанови НБУ №65 від 19 травня 2020 року, яка розширює повноваження банків у сфері фінмоніторингу, дозволяючи їм перевіряти операції, блокувати рахунки та навіть примусово їх закривати.
Тригери, які викликають блокування
Юристи пояснюють, що найпоширенішими причинами блокування рахунків є:
- використання у призначенні платежу слів “за крипту”, “обмін валют”, “за товар/послугу” або “повернення боргу”, особливо якщо такі перекази регулярні;
- операції, пов’язані з криптовалютами — наприклад, перекази на біржі, брокерів або P2P-транзакції;
- різке збільшення надходжень без офіційного підтвердження джерела доходів;
- часті перекази від різних осіб, що може сприйматися банком як підприємницька діяльність без реєстрації ФОП;
- нетипові суми зняття готівки, які перевищують внутрішні ліміти банку (від 10 000 до 50 000 грн і більше);
- відсутність документів, що підтверджують походження коштів;
- ігнорування запитів банку або подання неповних даних.
Фінансові установи зазначають, що подібна перевірка, це частина зобов’язань України у сфері боротьби з відмиванням грошей (AML).
Криптовалюта як “ризиковий” сигнал для систем моніторингу
Керівник практики податкового права юрфірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк уточнює, що операції з криптоактивами часто потрапляють під автоматичний моніторинг:
“Основними причинами блокування є непідтверджене джерело коштів, невідповідність фінпрофілю клієнта та регулярні надходження від різних осіб. Банки також фіксують операції, що мають ознаки криптоактивності, наприклад, конвертацію криптовалют у фіат через P2P чи неідентифікованих посередників”.
За його словами, навіть великі разові надходження без попередньої історії подібних операцій можуть викликати спрацювання банківських фільтрів.
Як працюють алгоритми фінмоніторингу
Моніторинг транзакцій відбувається автоматично:
- спеціальні програмні системи аналізують рух коштів;
- при виявленні ризикових ознак алгоритм блокує доступ до рахунку;
- клієнт може не отримати жодного попередження.
Таким чином, під ризик потрапляють навіть ті користувачі, які не здійснюють незаконних дій, але їхня фінансова поведінка здається банкам підозрілою.
Регулювання ринку віртуальних активів — у процесі
Проблема ускладнюється тим, що криптовалютний сектор в Україні досі не має повноцінного правового регулювання. Хоча законопроєкт про віртуальні активи, ухвалений у першому читанні у вересні 2025 року, отримав понад 2500 правок, його остаточне прийняття ще не відбулося.
Юристи наголошують, що після ухвалення закону банки зможуть точніше ідентифікувати операції, пов’язані з криптоактивами, а ризики безпідставного блокування рахунків значно зменшаться.
