Федеральний суддя Аргентини Марсело Мартінес де Джорджі постановив заморозити 25 криптовалютних гаманців, що фігурують у справі про мемкоїн LIBRA. Крім того, суд зобов’язав шість міжнародних криптовалютних бірж надати детальну інформацію про власників цих адрес.
Рішення ухвалили на підставі звіту підрозділу кіберполіції Аргентини, який відстежив переміщення коштів через кілька блокчейн-мереж і централізованих криптоплатформ.
Суд вимагає розкрити дані власників криптогаманців
За клопотанням прокурора Едуардо Тайяно суд звернувся до бірж Binance, Bybit, OKX, CoinEx, FixedFloat і Bitfinex із вимогою передати повну інформацію про користувачів, чиї криптогаманці згадуються в матеріалах розслідування.
Зокрема, платформи мають надати:
- документи KYC;
- IP-адреси входів до акаунтів;
- внутрішні журнали взаємодії користувачів із платформою;
- інформацію про прив’язані банківські рахунки;
- повну історію транзакцій.
Під арешт потрапили 10 адрес на Binance, вісім на Bybit, по дві на OKX, CoinEx і Bitfinex, а також одна адреса на платформі FixedFloat.
У тексті судової ухвали зазначено, що таке рішення пов’язане з “відсутністю єдиного органу регулювання у сфері криптовалют” та необхідністю “запобігти шкоді, яку згодом буде неможливо усунути”.
Також суд назвав арешт криптоактивів “необхідним для запобігання переміщенню чи відчуженню майна, яке може бути доходом від злочину, забезпечення можливого повернення активів та недопущення продовження злочинної діяльності”.
Слідчі простежили рух близько $100 млн через Solana і TRON
Відповідно до звіту технічного департаменту кіберзлочинності Федеральної поліції Аргентини, правоохоронці використали метод зворотного відстеження транзакцій та OSINT-аналіз для реконструкції маршруту руху коштів.
За даними слідства, активи надходили з групи так званих Team Libra Wallets, після чого:
- у період із 14 по 15 лютого 2025 року були переведені до протоколу ліквідності Meteora Libra;
- згодом надійшли на спільний проміжний гаманець;
- 25 листопада 2025 року були переказані на адресу, яку платформа Arkham Intelligence ідентифікує як Solana First Funder: Libra – Squads Vault – Milei CATA.
Окремо слідчі звернули увагу на транзакцію від 10 травня 2026 року, коли 498 539,85 USDT були переведені до мережі TRON після внесення еквівалентної суми в USDC у мережі Solana.
За даними поліції, ця операція тривала лише 16 секунд і була виконана за допомогою автоматизованих алгоритмів без використання централізованої криптовалютної біржі.
Після цього, як зазначено у звіті, кошти почали розподіляти між великою кількістю адрес за схемою smurfing(“цифрове дроблення”), щоб ускладнити їх відстеження. Також правоохоронці зафіксували 17 окремих міжмережевих переказів USDC і USDT із Solana до TRON, які зрештою були акумульовані на одному криптогаманці.
Розслідування пов’язане зі скандалом навколо мемкоїна LIBRA
Раніше видання GALERANEWS повідомляло, що 14 лютого президент Аргентини Хав’єр Мілей анонсував запуск токена LIBRA, що миттєво спричинило значне зростання його капіталізації до 1,5 мільярда доларів. Проте незабаром після цього Мілей зняв свою заяву, пояснивши це тим, що був введений в оману стосовно проєкту. Цей крок разом з великим обсягом продажів інсайдерами призвів до падіння курсу токена на 99%.
У відповідь почали лунати звинувачення в маніпулюванні ринком щодо кількох платформ, зокрема блокчейну Solana, платформи pump.fun, протоколу Meteora та агрегатора Jupiter. Критики вказували, що ці платформи могли створювати штучну атмосферу довіри навколо LIBRA, щоб підтримати ажіотаж серед інвесторів.
Також проти Мілея було подано позов за шахрайство в рамках більшого злочинного плану. Один із засновників LIBRA Хейден Девіс, заперечив ці звинувачення, стверджуючи, що ситуація з токеном вийшла з-під контролю, і він не мав наміру шкодити інвесторам. Девіс припустив, що Мілей міг видалити свою заяву під впливом політичного тиску.
Наразі, серед фігурантів розслідування залишаються компанії KIP Network, яку представляє Джуліан Пе, Kelsier Ventures американського підприємця Хейдена Девіса, а також лобіст Маурісіо Новеллі, його партнер Мануель Терронес Годой і сам Девіс.
Водночас у червні 2025 року Антикорупційне управління Аргентини завершило власне етичне розслідування щодо президента Хав’єра Мілея та не виявило порушень. Відомство дійшло висновку, що публікація про LIBRA була його особистою ініціативою, а не офіційною позицією аргентинського уряду.
