Американський банківський сектор активно вивчає можливості токенізації депозитів. Водночас поширення такого інструменту може вплинути на традиційну модель роботи банків, за якої відносно стабільні короткострокові депозити використовуються для фінансування довгострокових кредитів. Про це йдеться в аналізі Федерального резервного банку Далласа.
На думку авторів дослідження, токенізація може зробити депозити більш чутливими до змін процентних ставок. Це, своєю чергою, здатне збільшити швидкість відтоку коштів і змусити банки формувати більші запаси ліквідних активів.
Токенізовані депозити відрізняються від стейблкоїнів тим, що функціонують усередині чинної банківської системи та можуть передбачати виплату відсотків власникам. Водночас сьогодні такі активи менш зручні для переказів між різними банками.
Для масштабного поширення депозитних токенів вони мають отримати можливість вільно переміщатися між установами. Саме тому банки вже розглядають створення консорціумів і спільних мереж, які дозволили б забезпечити таку взаємодію.
Раніше повідомлялося, що JPMorgan, Citigroup, Bank of America та Wells Fargo планують запустити мережу токенізованих депозитів у першій половині 2027 року.
Токенізація може змінити модель банківського кредитування
Традиційна банківська модель значною мірою ґрунтується на використанні стабільних депозитів для фінансування довгострокових активів, зокрема кредитів. Проте токенізовані депозити можуть зробити переміщення коштів між банками практично миттєвим.
У такому разі клієнти отримають можливість швидше переводити свої кошти до іншої установи, якщо там пропонують вищу процентну ставку. Додатково цей процес може прискорити розвиток агентного штучного інтелекту та смартконтрактів. Теоретично вони дозволять автоматизувати переміщення депозитів між банками без прямої участі власника коштів.
За оцінкою авторів аналізу, приблизно 80% строкової структури активів банківського сектору, що відповідає близько $5,8 трлн у 10-річному вимірі, підтримується характеристиками депозитного фінансування. Тому зміна поведінки вкладників може безпосередньо вплинути на здатність банків фінансувати довгострокові активи.
Зокрема:
- скорочення середнього терміну життя депозитів на 10% може зменшити потенціал трансформації строків приблизно на $580 млрд;
- збільшення чутливості депозитів до процентних ставок на 10% може скоротити готовність банків приймати процентний ризик приблизно на $700 млрд у 10-річному еквіваленті;
- для збереження нинішніх обсягів кредитування банкам може знадобитися більше покладатися на строкові боргові інструменти, що потенційно підвищить вартість кредитів для населення та бізнесу.
Окремо користувачі соціальної мережі X звернули увагу на можливість автоматичної конкуренції банків за кошти клієнтів. За їхніми оцінками, поєднання блокчейну з агентним ШІ може дозволити автоматично переводити депозити до іншої установи щоразу, коли вона пропонує вищу процентну ставку.
Користувач під псевдонімом Red, своєю чергою, наголосив на ризику своєрідних «перегонів ставок» між банками за токенізовані депозити. На його думку, можливість миттєвого переміщення коштів може змусити фінансові установи активніше підвищувати ставки за депозитами, щоб утримувати клієнтів. Це збільшить витрати банків на залучення фінансування.
Водночас користувач уточнив, що згадані у звіті $700 млрд не означають прогнозований відтік депозитів на таку суму. Йдеться про потенційне скорочення спроможності банків утримувати довгострокові активи та приймати пов’язаний із ними процентний ризик.
Банкам може знадобитися більше ліквідних активів
Ще одним наслідком поширення токенізованих депозитів може стати необхідність збільшення банками запасів високоякісних ліквідних активів. Можливість миттєвого переведення коштів між установами здатна підвищити волатильність депозитних залишків і ускладнити прогнозування майбутніх відтоків.
За таких умов банки можуть збільшувати частку резервів і державних облігацій у своїх ліквідних портфелях. Це дозволить їм швидше реагувати на потенційне вилучення коштів клієнтами.
Певні висновки щодо можливих наслідків можна зробити на прикладі Бразилії, де система миттєвих платежів Pix працює з 2020 року. Станом на перший квартал 2026 року нею користувалися близько 200 млн активних користувачів, а щомісячний обсяг транзакцій становив приблизно $650 млрд.
Дослідження на основі регуляторних даних показало, що активніше використання Pix збільшувало попит банків на ліквідні активи, зокрема державні облігації, одночасно скорочуючи кредитне посередництво. У частині кредитного портфеля, що залишалася, банки збільшували частку високоризикових позик, намагаючись підвищити дохідність і ефективніше використовувати доступний капітал.
Автори дослідження наголошують, що ринок токенізованих депозитів у США все ще перебуває на ранній стадії розвитку, тому точний масштаб майбутнього впливу залишається невизначеним.
Водночас подальше поширення токенізації, стейблкоїнів, токенізованих цінних паперів і фондів грошового ринку може суттєво змінити платіжну інфраструктуру та принципи роботи банківської системи.
Регуляторам також доведеться оцінити, як ці зміни можуть вплинути на монетарну політику, різні категорії банків і роль центрального банку як кредитора останньої інстанції. Особливо актуальним це питання стане у фінансовій системі, де значна частина депозитів буде представлена цифровими активами, здатними переміщуватися між установами практично миттєво.
