У 2025 році дискусія про справедливість тестових завдань у процесі найму в IT-сфері залишається гострою – пише dev.ua. Попри численні скарги з боку кандидатів, тестові завдання досі широко використовуються. Частина компаній захищає їх як ефективний інструмент відбору, інші — уникають через ризики зловживання. Але головне питання — чи мають IT-компанії оплачувати роботу кандидатів, навіть якщо це частина відбору.
Навіщо роботодавцям тестові завдання
У багатьох компаніях тестове завдання розглядається не лише як інструмент перевірки знань, але і як спосіб оцінити підхід кандидата до роботи. Наприклад, у Railsware тестове завдання є обов’язковим для всіх кандидатів. Воно розраховане максимум на чотири години, включає прикладні кейси, а оцінювання побудовано за чіткою системою. Компанія вважає це рівноправним етапом знайомства — не лише перевірка для кандидата, а й шанс показати свої сильні сторони.
Подібної думки дотримуються й в EPAM. Там тестові застосовують вибірково — здебільшого в сферах Machine Learning чи Data Science. Компанія вважає тестове інструментом для оцінки як технічних навичок, так і мотивації.
Скільки часу займають тестові
Різні компанії обирають власний підхід до обсягу тестових. У Ciklum тестові завдання займають до однієї години. У Sigma Software зазначають, що завдання не повинні перевищувати чотирьох годин, хоча іноді винятки трапляються. В SoftServe також прагнуть уникати затяжного процесу, а у випадках довших завдань — оптимізують пошук інформації через штучний інтелект.
Чи варто платити за тестові
Попри зростаюче обурення в професійній спільноті, більшість компаній не компенсують виконання тестових завдань. В EPAM, Ciklum, SoftServe, Sigma Software та Railsware відкрито заявляють: тестове — частина відбору, і воно не оплачується. Цей підхід пояснюють тим, що процес відбору передбачає інвестицію з обох сторін. Роботодавець витрачає час на перевірку, кандидат — на виконання.
Разом з тим, деякі HR-менеджери визнають: оплату можна було б розглядати у випадках надто складних або об’ємних завдань, а також для кандидатів високого рівня, де цінується кожна година роботи.
Ризики та зловживання
Одним із головних застережень серед кандидатів є використання тестових як заміни реальної комерційної роботи. Час від часу в спільнотах з’являються історії про «тестові», які потім з’являються у готових проєктах компанії. Це породжує недовіру. Крім того, є випадки шахрайства — коли під виглядом тестових завдань кандидати передають конфіденційні дані або виконують роботу для фейкових компаній.
Що каже спільнота
У соцмережах розгортаються активні дискусії навколо тестових. Часто звучать поради взагалі не погоджуватись на об’ємні завдання без компенсації або вимагати чітких умов: терміни, обсяг, очікування, що саме буде перевірятися. Деякі кандидати відкрито діляться досвідом: витрачають 10+ годин, не отримують фідбеку або навіть відповіді.
Видання GALERA зазначає, що тестове завдання може бути ефективним інструментом рекрутингу, якщо воно прозоре, справедливе і пропорційне до посади. Проте компаніям слід зважати на обмеження: не перевантажувати кандидатів, уникати використання їхніх рішень у комерційних проєктах без компенсації, а також — чесно пояснювати, навіщо потрібне це завдання.
