Індустрія відеоігор — це місце, де від любові до ненависті один патч (або його відсутність). Цього року (і не тільки цього) деякі студії вирішили, що репутація — це зайвий вантаж, і влаштували справжнє шоу каскадерських падінь. Тож давайте в матеріалі видання GALERA.NEWS розглянемо вражаючі провали в індустрії, котрі трапилися останнім часом!
10 великих провалів відеоігор
1. Concord: швидка допомога, котра не встигла
Ця гра увійшла в історію не за геймплей, а за швидкість, з якою вона зникла з радарів. Sony витратила 8 років і сотні мільйонів доларів на геройський шутер, котрий виявився нікому не потрібним у світі, де вже є Overwatch.
Чому це фіаско: Сервери вимкнули через два тижні після релізу. Це як збудувати величезний хмарочос, щоб у ньому пожило три людини, а потім знести його під нуль.
Урок: Гроші не купують харизму персонажів.
2. Suicide Squad: Kill the Justice League — смерть репутації Rocksteady
Творці легендарної серії про Бетмена вирішили, що гравці мріють не про сюжет, а про «сервісну клацалку» з кольоровим лутом. Результат? Гравці повернулися грати в ігри десятирічної давнини.
Чому це фіаско: Нудні місії, однотипні вороги та сюжет, який змусив фанатів DC плакати (не від щастя).
Висновок: Не намагайтеся запхати сервісну модель туди, де має бути душа.
3. The Day Before: афера десятиліття
Хоча технічно гра «закінчилася» трохи раніше, її відлуння досі відчувається. Це був справжній майстер-клас із того, як продати повітря в красивій обгортці.
Чому не спрацювало: Обіцяли виживання у відкритому світі — видали пустий коридорний шутер з асетами з магазину. Студія закрилася через кілька днів після релізу.
Урок: Якщо трейлер виглядає занадто добре, щоб бути правдою — швидше за все, це і є брехня.
4. Immortals of Aveum: магічний шутер, який ніхто не помітив
Замість загальних слів про порти, згадаємо гру, яка мала стати новим словом у жанрі «магічного FPS». Величезний бюджет, заступництво EA та зіркові актори не допомогли.
Що трапилось: Гра вийшла в максимально невдалий час (між колосами на кшталт Baldur’s Gate 3 та Starfield) і мала непомірні системні вимоги. Вона просто «потонула» в інфополі.
Результат: Масові звільнення в студії Ascendant Studios майже відразу після релізу.
5. Skull and Bones: АААА-гра з порожніми трюмами
Ubisoft розробляли цей піратський екшн понад 10 років. Гендиректор компанії гордо назвав її першою у світі «AAAA-грою» (так-так, чотири «А»), натякаючи на неймовірну якість.
Реальність: Ми отримали симулятор керування корабликом, де навіть не можна битися на шаблях або досліджувати острови пішки. Це виглядало як мобільна гра, за яку чомусь просили $70.
Результат: Гравці масово повернулися в стару добру Assassin’s Creed IV: Black Flag.
6. Payday 3: пограбування власного релізу
Третя частина культового симулятора пограбувань мала стати святом, а стала трауром. Головна проблема? Система «завжди онлайн».
В реальності: Перші кілька днів після виходу ніхто не міг просто зайти в гру. Сервери впали під вагою власного коду, а розробники тижнями не могли налагодити систему підбору гравців. Коли гру нарешті «полагодили», грати в неї вже ніхто не хотів.
Результат: Онлайн у старій Payday 2 досі в десять разів вищий, ніж у нової частини.
7. Cities: Skylines II — містобудівний колапс
Фанати чекали на цей сиквел як на манну небесну. Оригінальна гра була ідеальною, тож здавалося, що зіпсувати другу частину неможливо. Але розробники змогли.
Що трапилось: Гра вийшла з жахливою оптимізацією. Навіть на топових відеокартах вона видавала 15-20 кадрів за секунду. Виявилося, що гра рендерить зуби кожного окремого мешканця міста, навіть коли ви дивитесь на нього з космосу.
Результат: Лють спільноти та офіційне вибачення розробників, котрі визнали, що гра «не відповідала очікуванням».
8. Gollum: кільце всевладного сорому
Це мала бути стелс-пригода про одного з найцікавіших персонажів «Володаря перснів». Натомість ми отримали гру, котра виглядала як привіт із 2004 року.
На виході: Крива анімація, постійні баги та геймплей, де найцікавіше — це вибирати, яку каку з’їсти. Розробники навіть продавали «ельфійську мову» як окреме платне доповнення.
У підсумку: Студія-розробник Daedalic Entertainment настільки зганьбилася, що взагалі припинила розробляти ігри й перейшла на видавництво.
9. Redfall: вампіри, які бояться світла і логіки
Студія Arkane раніше робила шедеври на кшталт Dishonored. Коли вони анонсували гру про полювання на вампірів, всі чекали на стильний екшн.
Отримали: Порожній світ, штучний інтелект ворогів на рівні кімнатної рослини та відсутність режиму 60 FPS на консолях на старті. Вампіри могли просто стояти й дивитися, як ви в них стріляєте.
Результат: Один із найнижчих рейтингів в історії Microsoft і гучне фіаско для бренду Xbox.
10. Starfield: порожнеча космічного масштабу
Можливо, це не такий катастрофічний технічний провал, як інші, але це гігантський провал очікувань. Тодд Говард обіцяв «Skyrim у космосі» та тисячі планет.
Що нам впарили: Замість безшовного космосу ми отримали симулятор завантажувальних екранів. Планети виявилися одноманітними пустелями з копіпастними аванпостами, а дослідження — нудним перельотом з меню в меню.
Результат: Гра не стала культурним феноменом, як попередні проєкти Bethesda, і швидко зникла з інфополя, залишивши геймерів із відчуттям порожнечі.
Насправді, якщо бути педантом, то більшість із цих ігор вийшли у 2024–2025 роках. Проте їх «шлейф» провалу, закриття серверів або остаточне визнання фіаско припали саме на останній час. Ці приклади доводять, що бюджет у сотні мільйонів — це не імунітет від провалу. Гравці стають вибагливішими, а їх терпіння до «недороблених» продуктів коротшає зі швидкістю завантаження з SSD.
Технологічний терор: іспанський сором індустрії
Цього року термін «оптимізація» остаточно перейшов у розряд міфів, а купівля гри за повну ціну в день релізу перетворилася на добровільну участь у платному бета-тесті. Ми стали свідками системного розпаду культури розробки, де видавці почали ставитися до власників потужних комп’ютерів як до безкоштовного ресурсу для виявлення багів. Сьогодні навіть власник топової RTX 4090 не застрахований від того, що гра заїкатиметься або вилітатиме через криву роботу з шейдерами.
Це вже не питання слабкого «заліза», а питання банальної некомпетентності та жадібності. Замість того, щоб шліфувати код, розробники масово переходять на технологічні «милиці» на кшталт DLSS, намагаючись замаскувати власну лінь штучним інтелектом. Індустрія підмінила поняття готовності продукту датою у фінансовому звіті, змушуючи нас чекати на нормальний стан гри по пів року після її купівлі. ПК-порт сьогодні — це не адаптація, а спроба натягнути консольний код на тисячі різних конфігурацій без жодної перевірки. Це чиста неповага до гравця, яка, на жаль, стала новим стандартом індустрії.
Фенікси індустрії: хто зміг повернутися з пекла
Не завжди провальний старт — це кінець. Деякі студії мають достатньо мужності (і грошей), щоб визнати помилки та перетворити катастрофу на тріумф.
1. Cyberpunk 2077: від вилучення з PS Store до шедевра
На релізі у 2020-му гра була синонімом багів та невиконаних обіцянок, особливо на консолях минулого покоління. CD Projekt Red знадобилося три роки, щоб:
- Повністю переписати поліцейську систему та ШІ.
- Випустити масштабне доповнення Phantom Liberty.
Підсумок: Зараз це одна з найкращих екшн-RPG в історії, яку ставлять у приклад як зразок «виправлення помилок».
2. No Man’s Sky: космічна одіссея спокути
Шон Мюррей обіцяв золоті гори, а випустив пусту пісочницю. Гнів гравців був настільки великим, що розробникам погрожували судами.
Що вони зробили: Замість того, щоб закритися, студія Hello Games протягом 8 років випускала безкоштовні гігантські оновлення.
Підсумок: Тепер у грі є все: мультиплеєр, бази, битви флотів, живі кораблі. Це еталон того, як треба тримати слово.
3. Final Fantasy XIV: смерть і переродження
Перша версія цієї MMORPG була настільки жахливою, що Square Enix зробили радикальний крок: вони буквально знищили ігровий світ сюжетом про кінець світу (падіння Місяця) і вимкнули сервери.
Що вони зробили: Гру перезібрали з нуля і випустили під заголовком A Realm Reborn.
Підсумок: Сьогодні це одна з найпопулярніших та найприбутковіших онлайн-ігор у світі.
Провал на старті — це шрам, який залишається назавжди. Але як показують приклади вище, якщо розробник любить свій проєкт більше, ніж квартальний звіт, він може здійснити неможливе.
