Міфи не лише пам’ять про минуле, а й сенси, які кожне покоління переосмислює по-своєму. Особливо яскраво це видно у студентських адаптаціях: молоді митці беруть знайомі сюжети, щоб говорити про власні страхи, виклики, мрії. Вони не бояться змінювати сенси, ламати структури, вплітати сучасні теми від гендеру до війни.
Ми багато говоримо про вже професійних митців, чиї фільми збирають тисячі глядачів за екраном. Натомість давайте поговоримо про митців, чиї фільми часто не потрапляють до глядача, а залишаються на полицях десь в університетах та школах.
“Нарцис” (2017. Університет Вашингтону у Сіетлі)
У цьому короткому студентському фільмі головна героїня Джей першокурсниця коледжу, яка поступово стає одержимою власним відображенням. Її самозанурення в дзеркальне світло призводить до психологічної ізоляції і викликів у спілкуванні з іншими людьми.
Це є сучасною адаптацією відомого міфу “Нарцис”, де юнак, зачарований власним відображенням у воді, поступово згасає від нерозділеного кохання до самого себе.
“Ікар” (2017. Університет Чепмена)
Цей короткий метр є сучасною адаптацією грецького міфу про Ікара. Цей міф про хлопця, який підлетів занадто близько до сонця, коли тікав з острова.
Що ж придумав сценарист Ендрю Гуастаферро, а режисер Том Теллер разом зі знімальною групою реалізував? Тепер Ікар це не просто хлопець, а космонавт. Він не тікає з острова разом з батьком, а летить на порятунок за мамою, чий космічний корабель потрапив в аварію.
Дивлячись цю науково-фантастичну адаптацію, здається що фільм знятий не студентом, а вже досвідченим аматором. Фільм “Ікар” режисера Том Теллера – студента Університету Чепмена, отримав купу нагород на студентських кінофестивалях.
“Лід Нескінченності” (2025. КНУТКіТ ім. І.К.Карпенка-Карого)
Міф розповідає про хитрого чоловіка, який був покараний богами за обман і тепер змушений вічно котити величезний камінь на гору. Про цього персонажа грецьких міфів писав філософське есе французький письменник Альбер Камю.
Цього ж року, про міф Сізіфа зняли короткий метр в Україні. Режисерка фільму – Любов-Марія Карпів зробила свою сучасну адаптацію. Тепер Сізіф це не хитрий чоловік, який проти волі має котити вічно камінь нагору. В адаптації він перетворився на фігуристку, яка щодня приходить на тренування, поки врешті решт не досягає перемоги. Однак після перемоги, після того як Сізіф докотив камінь – все починається спочатку, знову тренування і знову попереду не подолана вершина.
Фільм “Лід Нескінченності” Любов-Марії Карпів вже зараз робить своє кінофестивальне турне. А недавно в місті Івано-Франківськ відбувся показ фільму у рамках заходу «Frankino. Legendy. Three days». Любов-Марія отримала відзнаку від Голови Спілки кінематографістів України Сергія Борденюка «За креативне розкриття теми нескореності. За звитяжне досягнення мети, за творчі пошуки кіномови, що продовжують кращі традиції національного кінематографа та яскраво символізують майбутнє українського кіно» у корокометражному фільмі «Лід нескінченності».
“Одіссей” (2025. Технологічний інститут короля Монгкута Ладкрабанг)
“Одіссей” це студентський анімаційний мюзикл, створений студентом Технологічного інституту короля Монгкута Ладкрабанг в Таїланді. Мюзикл, який йде 2.5 хвилини показує епізод з міфу про повернення легендарного короля Ітаки додому. В мюзиклі, як і в оригінальному творі Гомера, поки король був на війні, ітацькі чоловіки вирішили захопити престол вбивши Телемаха – сина короля. Однак в останній момент з’являється Одіссей та вбиває всіх зрадників Ітаки, чим рятує сина та свою дружину Пенелопу.
“Її звали Персефона” (2025. КНУТКіТ ім. І.К.Карпенка-Карого)
Персефона – дружина Аїда та королева Підземного царства. За міфом, її викрав Аїд до себе в королівство, де вона порушивши закон царства – з’ївши зерно гранату – залишилась назавжди.
Марія Ірчак, студентка КНУТКіТ ім. І.К.Карпенка-Карого, зняла свою сучасну адаптацію цього міфу під назвою “Її звали Персефона”. Фільм розповідає про акторку, чию кар’єру обриває травма. Фільм вже потрапив на кінофестивалі в Італії та Великій Британії, і це тільки початок фестивального турне.
До речі короткі метри “Її звали Персефона” та “Лід Нескінченності” були показані в червні у Будинку Кіно у складі кіноальманаху “Міфи: Сучасні адаптації”. У цьому кіноальманаху було більше 20 адаптацій відомих вам міфів, про які можна говорити і говорити. Майже всі адаптації кіноальманаху вже подорожують світом по кінофестивалях Італії, США, Китаю, Німеччини та інших країн.
Студентські адаптації грецьких міфів не просто вправи в інтерпретації, а сміливі й часто дуже особисті висловлювання молодих митців. Вони не бояться ламати канонічні образи, надаючи їм нового звучання через сучасні контексти, візуальні експерименти або соціальну критику. У цих роботах античний міф стає живим матеріалом, гнучким і промовистим. Від університетських екранів до фестивальних показів, від YouTube до архівів кіношкіл – студентське кіно доводить: давні історії варто не лише пам’ятати, а й переповідати знову, своїми словами. Бо саме в такому переповіданні міф і продовжує жити.
