Наскільки сильно регуляторна пісочниця Мінцифри змінює юридичний ландшафт для ШІ та блокчейн-стартапів в Україні?

Уявіть Україну, де амбітні стартапи отримують стимули для розвитку, штучний інтелект і блокчейн не зіштовхуються із застарілими законами чи їхньою відсутністю, а держава стає союзником інновацій. Саме зараз Україна робить рішучий крок у цьому напрямку, запустивши регуляторну «пісочницю» для технологічних компаній. Тепер команди мають шанс не лише отримати експертну підтримку, але й реально вплинути на майбутнє законодавства.

Мінцифра запустила експериментальну «пісочницю» (Sandbox) для ШІ та блокчейн‑рішень, в рамках якої українські проєкти зможуть отримати експертну підтримку, а результати роботи “пісочниці” мають лягти в рекомендації уряду щодо оновлення законодавства до жовтня 2026 року.

Це цікавий новий механізм взаємодії держави й бізнесу, де стартапи отримують юридичний та технічний аудит у контрольованому середовищі, а держава краще розуміє, з якими викликами зіштовхується бізнес, які зміни треба внести, щоб покращити привабливість і легкість ведення бізнесу і запуску нових проєктів в Україні. Тож розберімося, чи змінить ця пісочниця юридичний ландшафт.

Що таке «пісочниця» Мінцифри і чим вона відрізняється від інших режимів

«Sandbox» – це майданчик для українських компаній, що розробляють ШІ або блокчейн‑продукти, де вони проходять структурований цикл: 

• заявка, 
• дослідницький план, 
• юридичний та технічний аудит, 
• консультації з експертами та держорганами, 
• звіт з рекомендаціями щодо відповідності і ризиків.  

«Пісочниця» – це не податковий і не регуляторний спецрежим, а тестове середовище для отримання експертної допомоги, в умовах невизначеності законодавства по ШІ і блокчейну.

У фокусі – правові питання (персональні дані, IP, відповідність майбутньому регулюванню ШІ), технічні ризики моделей і смарт‑контрактів, а також приватність. Результати індивідуальних тестувань конфіденційні.

Проєкт має експериментальний характер і триває до жовтня 2026 року. Учасники мають бути зареєстровані в Україні та не пов’язані з державою‑агресором; до пісочниці не допускаються продукти для фінтеху та азартних ігор (для фінтеху є окремий Sandbox НБУ).

Юридичне врегулювання

Мінцифра прийняла «Білу книгу», яка описує прогнозованість регулювання ШІ в цій сфері, з поступовим курсом на гармонізацію українського законодавства до AI Act. Одним з пунктів даної “Білої книги” був запуск Sandbox, що власне і відбулося.

Проєкт реалізується згідно з Постановою КМУ від 29 жовтня 2024 року № 1238 «Про реалізацію експериментального проекту щодо організації проведення дослідження високотехнологічних засобів методом “Sandbox”», і має стати каталізатором для розвитку технологій, підвищення інвестиційної привабливості та формування європейських стандартів регулювання на українському ринку.

На відміну від декларативних ініціатив, Sandbox – це чітко регламентований майданчик із прозорими процедурами. Резиденти України, які працюють над інноваційними рішеннями у сфері ШІ та блокчейну, можуть подати заявку, отримати експертну та технічну підтримку, а головне  пройти процес глибокої перевірки продукту із залученням незалежних професіоналів.

Координацію Sandbox здійснює Міністерство цифрової трансформації, а Фонд розвитку інновацій надає консультаційну та інформаційну підтримку. Важливо, що фінансування експерименту відбувається коштом міжнародної технічної допомоги та інших джерел, які не суперечать українському законодавству. Це дозволяє залучати найкращі практики та експертизу для учасників, водночас не створюючи додаткового навантаження на державний бюджет.

Серед ключових задач Мінцифри підготовка комплексного звіту за результатами експерименту та формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері високих технологій. Відповідний звіт має бути поданий до уряду протягом двох місяців після завершення проєкту, що дозволяє гнучко реагувати на виклики ринку й ефективно інтегрувати інновації у цифрову економіку країни.

Згідно із затвердженим порядком, визначено механізм проведення досліджень високотехнологічних засобів, що використовують штучний інтелект та блокчейн, у контрольованому середовищі. Основна мета – це надати компаніям:

• інформаційну підтримку,
• консультації з правових та технічних питань,
• допомогу у підвищенні безпечності та відповідності законодавству,
• а також оцінити патентну чистоту та ринкову затребуваність продукту.

“Sandbox” у цьому контексті не є просто тестуванням, а комплексом заходів, що дозволяє перевірити технологію на відповідність нормам, стандартам і вимогам безпеки ще до її масштабного впровадження.

Учасниками експерименту можуть бути:

• юридичні особи-резиденти України, що працюють у сферах ІТ, досліджень, інжинірингу, біотехнологій та суміжних галузях;
• компанії, які мають прототип або дослідний зразок продукту, що використовує AI чи блокчейн;
• стартапи, які отримали фінансування (інвестори, гранти, власні кошти).

Водночас існують обмеження: не допускаються компанії, пов’язані з державою-агресором, під санкціями, у процедурі банкрутства, а також ті, чий продукт стосується фінансових послуг (для них діє окрема пісочниця НБУ) або азартних ігор.

Координатором проєкту виступає Міністерство цифрової трансформації, а організатором дослідження – Фонд розвитку інновацій (USF). Саме він:

• приймає заявки,
• перевіряє відповідність вимогам,
• формує план дослідження,
• залучає експертів з правових, технічних та IP-питань,
• готує підсумковий висновок.

Дослідження охоплює:

1. Відповідність законодавству та стандартам.
2. Безпечність і надійність технології.
3. Ризики використання.
4. Патентну чистоту та IP-стратегію.
5. Ринкову затребуваність.

За результатами компанія отримує детальний звіт із рекомендаціями щодо усунення ризиків, удосконалення продукту та реєстрації об’єктів інтелектуальної власності.

Фактично, постанова №1238 створює юридичний місток між інновацією та регуляцією. Вона дозволяє:

• Формувати доказову базу для майбутнього законодавства у сферах AI та блокчейну.

• Тестувати технології без ризику порушення закону.

• Отримувати експертні висновки ще до виходу на ринок.

Які бар’єри «пісочниця» допомагає обійти

Невизначеність щодо вимог до ШІ‑систем.

Україна рухається до risk‑based підходу, але поки законодавство в процесі підготовки. «Пісочниця» дає стартапам змогу отримати попередню оцінку ризиків (performance/fairness/security), рекомендації з моніторингу та «privacy‑by‑design/by‑default», щоб уже сьогодні будувати процеси під майбутні регуляторні вимоги.

Захист даних та етика даних

Для ШІ‑продуктів критичні правові підстави обробки, мінімізація даних, управління доступом, трансфери за кордон. Експерти пісочниці проводять аудит відповідності вимогам до персональних даних і надають мапу ризиків/дій, що підвищує інвестпривабливість та спрощує вихід на міжнародні ринки.

IP та моделі комерціалізації

Для генеративних моделей та блокчейн‑рішень IP‑стратегія (патентоспроможність, ліцензування, охорона програмних рішень/баз даних) часто лишається сліпою зоною. У пісочниці компанії отримують IP‑аудит і road‑map управління активами

Правовий статус і комплаєнс для крипто‑проєктів.

На разі у Верховній Раді знаходиться на розгляді Законопроєкт 10225-д, про зміни до податкового кодексу та закону «Про віртуальні активи». Стартапи, які розробляють рішення на блокчейні можуть у пісочниці оцінити відповідність майбутнім вимогам і уникнути перезапуску продукту після прийняття норм. Також можуть отримати підтримку про відповідність європейському регламенту МіСА.

Як пісочниця вплине на формування законодавства

Варто розуміти, що пісочниця не є імунітетом від чинного законодавства та не надає «регуляторних індульгенцій», це середовище для тестування з професійним супроводом. Експерти пісочниці по завершенні циклу готують висновки щодо безпечності, відповідності, виявлених ризиків і методів їх мінімізації. 

На основі агрегованих результатів Мінцифра готує звіт до Кабміну з рекомендаціями щодо удосконалення законодавства у сфері ШІ та блокчейну, це прописано в правилах пісочниці і заплановано після завершення експерименту. Таким чином законодавство може бути написано на реальних кейсах, а не абстрактних принципах.

Цей підхід синхронізується з «Білою книгою» ШІ Мінцифри, що передбачає етапність, від рекомендацій і організаційної підготовки – до прийняття закону, сумісного з AI Act, включно зі створенням регуляторного органу. 

Україна підписала Рамкову конвенцію Ради Європи щодо штучного інтелекту. Конвенція стосується захисту прав людини та демократичних цінностей. Конвенція має певні імперативні (обовʼязкові норми) для держав, які її підписали. Тож участь в сендбоксі допоможе компаніям імплементувати вимоги Рамкової конвенції Ради Європи

Для ринку віртуальних активів пісочниця йде в унісон із підготовкою до європейського законодавства MiCA. Зібрана в пісочниці емпірична база дасть змогу точніше налаштувати вимоги до провайдерів і пропорційність капітальних/організаційних вимог.

Чому це важливо для бізнесу, що прагне відповідати міжнародним стандартам

1. Пісочниця дозволяє швидше валідувати продукт під очікувані рамки AI Act/MiCA, мінімізуючи ризик дорогого «рефакторингу» після прийняття законів. Це підвищує шанси на вихід у ЄС і полегшує due diligence (процедура комплексної перевірки об’єкта інвестування – ред.) інвесторів.

2. У процесі компанія консультується з профільними держорганами, експертами, отримує письмові рекомендації та оцінку ризиків, що підвищує передбачуваність регуляторної траєкторії.

3. Питання авторизації для провайдерів віртуальних активів, статусу стейкінгу/кастодіальних сервісів та податкового режиму у фокусі Законопроєкту 10225-д. До цього пілот у пісочниці може допомогти заздалегідь підготувати процеси, які будуть вимагатися після запуску ринку.

Міжнародний досвід: як працюють пісочниці у світі

Регуляторні пісочниці давно стали глобальним інструментом для балансування між інноваціями та правовими ризиками. Вони виникли у фінтеху (перший приклад FCA у Великій Британії у 2015 році), але сьогодні охоплюють AI, блокчейн, автономний транспорт, healthtech, та інші сфери. 

За даними OECD, понад 60 країн уже застосовують sandbox-підходи для тестування нових технологій у контрольованому середовищі, надаючи тимчасові регуляторні послаблення та консультації.

ЄС зробив sandbox частиною законодавства, стаття 57 AI Act зобов’язує кожну державу-члена створити щонайменше одну AI-пісочницю до серпня 2026 року. Її завдання дати компаніям (особливо стартапам і малому бізнесу) можливість тестувати AI-рішення під наглядом регулятора, отримувати правові консультації та підтвердження відповідності майбутнім вимогам. 

Sandbox у ЄС –  це не лише технічний полігон, а й інструмент для перевірки регуляторних підходів і збирання даних для політик.

У 2025 році в Великобританії запустили AI Supercharged Sandbox у партнерстві з NVIDIA для тестування AI. Це приклад того, як sandbox еволюціонує від фінансових інновацій до AI-рішень, надаючи доступ до обчислювальних ресурсів і консультацій з комплаєнсу.

Сінгапур активно використовує sandbox-підхід для AI та фінтеху. У 2023 році там запустили пісочницю для оцінки ризиків генеративних моделей (LLM), а також діє CETRAN центр тестування автономних транспортних засобів у контрольованих умовах. Це дозволяє країні швидко адаптувати регулювання до нових технологій і залучати глобальні компанії до пілотних проєктів.

Які імпульси це дає екосистемі

Український ринок ШІ швидко зростає, за даними галузевих досліджень, на кінець 2023 року в Україні налічувалося понад дві сотні ШІ‑компаній. Це задає «маяк» для інвесторів і корпоративних замовників, що проєкти, що пройшли пісочницю, мають вищий рівень зрілості комплаєнсу і прогнозованості моделей ризику.

Для блокчейн‑ринку рух до прозорих правил роботи, з фокусом на захист інвесторів та чесних учасників ринку. Пісочниця допоможе калібрувати ці правила під локальні реалії без гальмування інновацій.

Як подати заявку

Заявка подається у два етапи через сайт Українського Фонду Стартапів.

На першому етапі потрібно подати основну інформацію про компанію: назву, код ЄДРПОУ, КВЕДи, контакти.

Також потрібно додати довідку про відсутність податкової заборгованості та довідку про не перебування у процедурі банкрутства, дійсні станом на день подання заяви.

Після перевірки першої частини заяви адміністратором ви можете подати другу частину заяви, яка стосується вашого високотехнологічного продукту. Зокрема потрібно:

1. Зазначити назву продукту, сферу застосування, мету використання, кінцевих користувачів;
2. Вказати стадію розробки та використані технології;
3. Додати деталі про наявність фінансування, наприклад, чи ви отримували інвестиції або грант;
4. Обґрунтувати інноваційність проєкту та вказати ваші очікування від участі в Sandbox.

До заяви також можна додавати технічну документацію щодо технологій, які використовуються у високотехнологічному продукті.

Висновок: пісочниця як міст між інновацією та законом

Регуляторна пісочниця Мінцифри має всі шанси стати інструментом, який дозволяє українським стартапам у сферах ШІ та блокчейну тестувати інноваційні продукти в безпечному правовому середовищі, отримуючи підтримку експертів і рекомендації для вдосконалення. 

Вона сприяє гармонізації законодавства з європейськими стандартами, допомагає бізнесу уникати правових ризиків і готує ґрунт для інтеграції України у світову цифрову економіку. Чи стане вона успішною, залежить в першу чергу від самих проєктів та їх фідбеку, але це точно вірний крок України, де амбітні стартапи отримують стимули для розвитку, а держава стає союзником інновацій.