Можливо, ви ніколи не чули слова «Носферату», але точно бачили його образ: страшний лисий чоловік із кігтями замість пальців, виряченими очима та дивно зігнутою спиною. Ні, це не монстр із комп’ютерної гри — це один із перших вампірів у кіно. А історія його появи — це щось середнє між крадіжкою, шедевром і гучним судовим скандалом.
Дракула = Носферату?:
Носферату — це не ім’я, а скоріше дивне слово, що в 1920-х вважалося синонімом слова “вампір”. Насправді воно мало б звучати “несмертник” або “непомираючий”. Але те, що придумали у Німеччині, залишилось в історії як ім’я одного з наймоторошніших вампірів у кіно.
У 1897 році ірландський письменник Брем Стокер написав роман “Дракула”. Це була класика готичного жаху: граф-вампір із Трансильванії, що приїжджає в Англію, п’є кров, спокушає жінок і тероризує все живе.
Але ось пройшло 25 років. У Німеччині вирішили зняти фільм про Дракулу, але… не сплатили авторських прав вдові Брема Стокера. Тому режисер фільму Фрідріх Мурнау був змушений змінити кілька деталей. Тепер у Дракулу звали Графом Орлоком, а дії відбувались не в Англії, а в Німеччині. Так у 1922 році з’явився німий фільм “Носферату: Симфонія жаху”.
Вдова Брема Стокера подала до суду. І виграла. Було ухвалено знищити всі копії фільму. Але хтось не послухався — і врятував декілька копій. Саме вони згодом зробили “Носферату” легендою.
Інші фільми про Графа Орлока:
Вже майже через 60 років після виходу фільму Мурнау, на екрани з’являється новий Носферату від режисера Вернона Герцоґа. фільм назвали “Носферату – привид ночі”.
Що ж змінилось на ці майже 60 років? Герцоґ на відміну від Мурнау показує Орлока жертвою. Він самотній, проклятий, відчуває біль. Це вже не просто монстр, а істота, що хоче любові. Головну героїню – Люсі Харкер – теж трохи змінили, Вона тепер сильна та розуміє, що має пожертвувати собою, щоб знищити вампіра. Герцоґ також погрався зі стилем фільму. Атмосфера фільму стала готичною, холодною та меланхолійною. А музика гурту “Popol Vuh” створює відчуття кінця світу. Також місто випромінює смерть: у місті чума, щури та безумство.
Звичайно творці не могли пройти повз “оригінал”, тому залишили деяку естетичну пошану фільму 1920-х. Орлок не сильно змінився візуально, як власне і сюжет фільму.
Вже за 20 років після фільму Герцоґа, на екрани у 2000-му році вийшла чорна комедія “Тінь вампіра”. Це не зовсім ремейк – це мета фільм, тобто фільм про зйомки фільму. Тут розповідається про те, а що якби головний актор, який грає Орлока, і справді був вампіром?
Найновішим та найпопулярнішим ремейком став новий фільм Роберта Еґґерса “Носферату” (2024). Це нова, сучасна версія старої легенди — готичний фільм жахів у стилі містичного реалізму. Це горор-казка про зло, смерть і кохання, від чиєї напруги у вас стає волосся дибки. На відміну від попередніх фільмів, Еґґерс все ж змінив вигляд Орлока, який тепер більш схожий на румунського Графа. Щоправда українці вже оцінили його пишні вуса та чубчик. Сюжет режисер не змінював, додав більше деталей – Німеччина під час епідемії чуми.
Історія “Носферату” — це як історія міфу, який відмовляється вмерти. Його вбивали (судом), він повертався, його перезнімали, висміювали, рефлексували але щоразу вампір підіймався з труни з новим обличчям. Він вже не просто лякає — він нагадує, що справжній жах — це те, що не змінюється, незважаючи на епоху. І наймоторошніше те, що завжди повертається.
Навіть якщо ви не фанат кіно, погодьтеся: така історія варта вечора. Хоч би й без чесноку.
