Нижня палата парламенту Польщі повторно ухвалила законопроєкт про крипторинок без змін, запропонованих Сенатом. Таким чином документ знову потрапить до Президентського палацу, у тій самій редакції, яку Кароль Навроцький уже ветував у грудні 2025 року. Про це повідомляють польські ЗМІ.
Відомо, що 23 січня депутати Сейму розглянули сенатські поправки до закону “Про криптоактиви“. Ключова з них стосувалася наглядового збору для компаній, що працюють на крипторинку. Сенат пропонував обмежити його розмір на рівні до 0,5% від доходів компаній, а також не стягувати цей платіж у перший рік дії нового регулювання.
Однак більшість депутатів не підтримала цю ідею. За відхилення поправок проголосували 223 парламентарі, проти – 202. У результаті Сейм ухвалив закон у формулюванні, ідентичному версії, заблокованій президентом раніше.
Тепер законопроєкт знову буде передано на підпис Каролю Навроцькому. Згідно з процедурою, президент має 21 день, щоб ухвалити одне з двох рішень: підписати документ або повторно накласти на нього вето. У разі повторного вето законодавча ініціатива знову повернеться до Сейму.
Наразі немає сигналів, що позиція глави держави змінилася, тож сценарій повторного блокування закону залишається цілком імовірним.
MiCA і польська специфіка
Закон “Про криптоактиви” має на меті імплементувати на національному рівні положення європейського регламенту MiCA. Документ встановлює єдині правила для емісії та обігу криптоактивів у Європейському Союзі, а також визначає вимоги до криптокомпаній і наглядових органів.
Регламент MiCA набрав чинності в ЄС 30 грудня 2024 року. Водночас Польща досі не завершила повну адаптацію власної системи регулювання та нагляду до нових європейських стандартів.
Польський законопроєкт, зокрема, визначає:
- порядок ліцензування учасників крипторинку;
- повноваження національних наглядових органів;
- механізми санкцій та відповідальності за порушення правил.
Одним із найбільш суперечливих елементів документа залишаються наглядові збори для криптокомпаній. Критики закону вказують, що прив’язка збору до доходів може стати серйозним фінансовим тягарем для невеликих компаній і стартапів, тоді як великі гравці легше адаптуються до нових умов.
Саме ця норма була однією з ключових причин президентського вето наприкінці 2025 року.
Чому Навроцький ветував закон раніше
Кароль Навроцький, пояснюючи своє рішення не підписувати закон, звертав увагу на кілька системних ризиків.
По-перше, його занепокоїв механізм адміністративного блокування сайтів криптокомпаній. На думку президента, запропонована модель надає регуляторам надто широкі повноваження, дозволяючи фактично зупиняти діяльність бізнесу без належних процесуальних гарантій і ефективного судового контролю. Це, за його словами, може створити підґрунтя для зловживань і суперечити принципам свободи підприємництва.
По-друге, Навроцький критикував саму конструкцію наглядових зборів. Він наголошував, що така система може сприяти великим фінансовим групам і банкам, водночас ускладнюючи вихід на ринок для менших компаній, що негативно вплине на конкуренцію та інновації у сфері цифрових активів.
По-третє, президент звертав увагу на обсяг і складність документа, а саме понад 100 сторінок. На його переконання, це може ускладнити практичне застосування закону, створити неоднозначності у тлумаченні норм і збільшити кількість спорів між бізнесом та регуляторами.
У президентському оточенні також неодноразово попереджали, що надмірно жорстке регулювання може стимулювати релокацію криптокомпаній за межі Польщі, що, у свою чергу, вдарить по національному ринку та податкових надходженнях.
