В умовах стрімкого розвитку електронної комерції маркетплейси (онлайн-платформи) стали одним із наймасштабніших середовищ використання торговельних марок у мережі Інтернет.
За даними видання Retailers.ua, український ринок демонструє стабільну позитивну динаміку, зростаючи у 2025 році на 15–20%. Ще станом на 2023 рік оборот Rozetka, як лідера українського e-commerce, становив близько 45 млрд грн, а вже у 2024 році загальний обсяг онлайн-продажів в Україні досяг орієнтовно 239 млрд грн. У 2026 році ці показники продовжують зростати.
Правова природа маркетплейсів та їх статус
У розумінні статті 6 Закону України «Про електронну комерцію» маркетплейси варто розглядати як постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, зокрема як суб’єктів, що забезпечують передачу, розміщення та зберігання інформації з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Водночас правовий статус онлайн-платформ в Україні не є уніфікованим і визначається залежно від моделі їх функціонування. Натомість участь платформи у процесі продажу (зокрема через обробку замовлень, організацію розрахунків або доставки) може свідчити про її статус як самостійного суб’єкта електронної комерції. Такий статус передбачає відповідний обсяг прав та обов’язків перед споживачем.
Проблема із верифікацією продавців
В Україні відсутні обов’язкові вимоги до маркетплейсів щодо верифікації продавців. Водночас, відповідно до статті 7 Закону України «Про електронну комерцію», продавці зобов’язані надавати достовірну інформацію про себе.
Однак перевірка достовірності цих даних не є обов’язком платформи. Такий підхід створює прогалини у контролі за діяльністю продавців та ускладнює притягнення їх до відповідальності у разі порушення прав інтелектуальної власності.
З урахуванням зазначених особливостей, на рівні законодавства сформовано підхід до посилення вимог щодо прозорості електронної торгівлі та ідентифікації продавців. Проєкт Закону України «Про захист прав споживачів» № 3153-IX від 10.06.2023 року спрямований на підвищення прозорості діяльності суб’єктів електронної комерції та врегулювання взаємодії з онлайн-платформами.
Запропонований законопроєкт спрямований на усунення ключової проблеми порушень електронної комерції — неможливості належної ідентифікації продавця. Саме ця проблема ускладнює реалізацію захисту прав інтелектуальної власності та фактично змінює баланс відповідальності у бік більшої залученості маркетплейсів до контролю за контентом.
Підходи маркетплейсів до захисту ІВ
Станом на сьогодні у вітчизняній практиці маркетплейси не здійснюють превентивного контролю у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Натомість вони діють виключно у відповідь на звернення правовласника або його уповноваженого представника.
На противагу вітчизняній практиці, міжнародні платформи, зокрема Amazon, Alibaba, AliExpress застосовують розширені інструменти заходи протидії правопорушенням, включаючи програми верифікації продавців і автоматизоване виявлення порушень.
Підготовка та подання скарги
За таких умов, в наших реаліях ключовим інструментом захисту прав інтелектуальної власності залишається звернення правовласника до платформи. А його ефективність безпосередньо залежить від правильності алгоритму підготовки та подання скарги.
Етап 1. Збір документів, що підтверджують права
Першим етапом у такому алгоритмі є збір необхідних документів щодо підтвердження прав на об’єкт інтелектуальної власності, авторських чи суміжних прав. До скарги необхідно додати документи, що підтверджують права на об’єкт інтелектуальної власності, зокрема свідоцтво або витяг з реєстру.
У разі представництва також вимагається належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження діяти від імені правовласника: довіреність або ліцензійний договір.
При цьому такий документ має охоплювати достатній обсяг повноважень для здійснення захисту прав інтелектуальної власності, включаючи
- право на подання скарг,
- представництво інтересів правовласника
- та взаємодію з онлайн-платформами щодо припинення порушень.
Для міжнародних платформ такі документи мають подаватись з нотаріально засвідченим перекладом англійською мовою. Варто звернути увагу, що відсутність підтвердження прав або обмеженість повноважень є самостійною підставою для відхилення скарги без її розгляду.
Етап 2. Ідентифікація порушення та правова кваліфікація
Другим етапом є належна ідентифікація порушення та його правова кваліфікація. Правовласник має чітко визначити, у чому саме полягає порушення: у назві товару, його описі, доменному імені або візуальному оформленні сторінки.
До скарги необхідно також додати матеріали, які фіксують факт порушення на сторінці веб-сайту, зокрема скріншоти із зазначенням URL сторінки або зображення. У разі необхідності підтвердження факту порушення авторського права на цифровий об’єкт обов’язковою частиною скарги є надання метаданих такого об’єкта.
Варто запам’ятати, що відсутність чіткої ідентифікації порушення або неповнота доказів часто призводить до відхилення скарги або її часткового задоволення.
Етап 3. Формулювання змісту скарги
Третім етапом є коректне формулювання змісту скарги. Вона має містити
- чіткий і структурований виклад обставин порушення, зокрема короткий опис правового статусу правовласника та заявника,
- а також конкретизацію порушення із зазначенням способу використання.
Крім того, скарга повинна містити посилання на відповідні правові підстави для звернення. Залежно від обсягу порушення формулюється чітка вимога — видалення контенту з порушенням, блокування відповідного оголошення або блокування сторінки продавця.
Етап 4. Подання скарги згідно встановленої процедури
Четвертим етапом є подання скарги згідно встановленої відповідним маркетплейсом процедури. Подання скарги поза встановленими процедурами нерідко ускладнює комунікацію із платформою або затягує процес опрацювання скарги.
Етап 5. Супровід скарги після подання
Завершальним етапом є супровід скарги після її подання. З огляду на відсутність уніфікованих строків розгляду, зазвичай строки встановлюються кожним маркетплейсом окремо відповідно до внутрішніх правил.
Як показує досвід, одноразове подання звернення не завжди може забезпечити повне досягнення бажаного результату.
Таким чином, ефективність захисту прав інтелектуальної власності на маркетплейсах залежить від комплексного підходу, який поєднує належну взаємодію платформ із заявниками, чіткі механізми реагування на скарги та внутрішніх процедур контролю за порушниками на даних платформах.
