НовиниУкраїна

Чи втратили IT-спеціалісти бронювання після аудиту критичності підприємств та які механізми залишилися

1 вересня 2026 року завершився перехідний період, протягом якого підприємства були зобов’язані підтвердити статус критично важливих. Без чинного статусу компанія не має права бронювати військовозобов’язаних працівників – розповідає dou.

У сфері оборонно-промислового комплексу статус не підтвердили 14 % підприємств, які проходили перевірку. Ситуація в ІТ-секторі потребувала окремого аналізу. За результатами опитування Міністерства цифрової трансформації України, ІТ-кластерів та низки компаній, а також з урахуванням роз’яснень юристів, масової втрати статусу критичності та бронювань в ІТ не зафіксовано.

Зміни в регулюванні та основні труднощі

Аудит розпочався після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 692 від 30 травня 2026 року. Документ зобов’язав міністерства та обласні військові адміністрації переглянути критерії надання статусу критично важливого підприємства. Компанії, які мали такий статус станом на 2 червня, мали підтвердити його до 1 вересня.

Частину нових вимог уряд затвердив лише в липні, що змусило бізнес готувати документи вже під час зміни нормативної бази. У липні окремим підприємствам було дозволено пройти спрощену процедуру перепідтвердження за умови подання документів до 10 серпня. У разі невідповідності попередній підставі критичності компанії були зобов’язані проходити повну процедуру за оновленими правилами.

Для резидентів Дія City ключовою вимогою залишилася середня місячна винагорода не нижче 1200 євро в еквіваленті (62 тисячі гривень) за кожен із шести останніх місяців. У розрахунок включаються як штатні працівники, так і гіг-спеціалісти.

Для ІТ-компаній поза межами Дія City Міністерство цифрової трансформації передбачило 18 галузевих критеріїв. Серед них — підтвердження фактичної діяльності за відповідним КВЕД, середня заробітна плата не нижче 1200 євро та наявність щонайменше дев’яти застрахованих працівників у середньому за останній квартал.

Загальний зарплатний критерій для більшості приватних підприємств підвищено до 25 941 грн. Аналогічний мінімум встановлено і для заробітної плати самого заброньованого працівника. Крім того, змінено підхід до обліку сумісників: одну особу відтепер враховують у квоті лише одного роботодавця.

Загальна квота бронювання для критично важливих підприємств становить 50 % військовозобов’язаних працівників. У разі перевищення ліміту компанія зобов’язана протягом десяти робочих днів анулювати надлишкові бронювання. Порушення цієї вимоги може стати підставою для втрати статусу критичності.

Найбільш відчутним вузьким місцем стали строки розгляду заяв. За спостереженнями Львівського ІТ Кластера, у червні документи опрацьовували в межах десяти днів, тоді як у липні–серпні через значний наплив заяв виникли суттєві затримки.

Наявні механізми та винятки

За загальним правилом критично важлива компанія може забронювати до 50 % військовозобов’язаних працівників. Частина механізмів пов’язана зі способом розрахунку цієї квоти.

Одним із дозволених способів є працевлаштування осіб, які вже мають відстрочку з інших підстав. Такі працівники збільшують базу для розрахунку квоти, але самі бронювання не потребують. З 3 липня особу з іншою відстрочкою або сумісника іншого критично важливого підприємства враховують лише за одним місцем роботи — там, де трудові відносини тривають найдовше.

Інший механізм — відсутність перегляду бронювань після скорочення штату. У таких випадках кількість заброньованих може перевищувати дозволену квоту. Держава має можливість виявляти подібні ситуації через цифрові системи обліку.

Законними винятками залишаються:

  • бронювання кінцевих бенефіціарних власників критично важливої компанії поза загальною квотою (за умови, що вони не є її працівниками);
  • квота до 100 % для підприємств, які зареєстровані та фактично працюють на визначених територіях активних або можливих бойових дій.

Фіктивне працевлаштування з метою отримання бронювання кваліфікується як правопорушення. Національне антикорупційне бюро України вже повідомляло про відповідні підозри.

Результати перепідтвердження в ІТ-секторі

Станом на 1 вересня статус критично важливих підтвердили 1930 резидентів Дія City. Порівняння з попередньою кількістю (близько 2500) не є коректним, оскільки частина підприємств могла підтвердити статус через інші органи.

У Харківському ІТ Кластері, який об’єднує понад 1150 компаній, статус вчасно підтвердили 90 % підприємств, що подавали документи. В IT Dnipro Community повідомили, що всі компанії, для яких перепідтвердження було актуальним, зберегли критичність.

Великі ІТ-компанії підтвердили відсутність суттєвих втрат:

  • SoftServe пройшла повну процедуру через Мінцифри. Нове рішення діє до липня 2027 року. Кількість заброньованих працівників не змінилася.
  • У Ciklum кількість заброньованих після підтвердження дещо зросла відповідно до потреб бізнесу.
  • В EPAM частка заброньованих становила 49 % військовозобов’язаних. Після підтвердження критичності цей показник не змінився.

Орієнтовна кількість заброньованих IT-фахівців залишається на рівні близько 20 тисяч осіб.

Перспективи та рекомендації

Львівський ІТ Кластер визначає три основні напрями подальшого удосконалення системи:

  1. Переведення процедури отримання статусу критично важливого підприємства в електронний формат.
  2. Уніфікація строків, вимог до документів та механізмів оскарження між Міністерством цифрової трансформації та обласними військовими адміністраціями.
  3. Можливий перехід до диференційованого підходу щодо квоти 50 % з урахуванням критичних функцій, участі в оборонних проєктах, експортного значення та податкового внеску компанії.

Юристи загалом позитивно оцінюють цифровізацію процесу бронювання через сервіси «Дія», зазначаючи підвищення прозорості та зрозумілості критеріїв. Водночас залишаються окремі практичні складнощі, зокрема з бронюванням осіб, які мають позначку про розшук.

Видання GALERANEWS дізналося, що аудит критичності в ІТ-секторі пройшов без масової втрати статусу та бронювань. Основними викликами залишалися строки розгляду документів та необхідність оперативної адаптації до змін законодавства. Подальша стабільність правил та цифровізація процедур сприятимуть більш прогнозованому плануванню діяльності компаній.

Back to top button