У контексті триваючої геополітичної нестабільності та змін у законодавстві європейських країн, українські IT-спеціалісти, які працюють як фізичні особи-підприємці (ФОП) третьої групи з контрактами на іноземних замовників, активно шукають варіанти релокації. Основні вимоги включають збереження подібної схеми оподаткування, отримання тимчасового захисту (ТЗ) або виду на проживання (ВНЖ), а також мінімізацію бюрократичних перешкод – пише dou.
На основі аналізу обговорень у професійних спільнотах, зокрема щодо можливостей оформлення місцевих аналогів ФОП, виділяються ключові країни Європи та Балкан. Огляд рекомендованих країн:
Польща
Польща залишається одним з найбільш прозорих напрямків для релокації українських IT-спеціалістів. Основна схема — реєстрація як Jednoosobowa działalność gospodarcza (JDG), що дозволяє працювати аналогічно українському ФОП. Податкове навантаження включає соціальний збір близько 2500–3400 злотих (приблизно 700–950 USD) на місяць, 12% податок на дохід для програмістів та витрати на бухгалтерію (близько 400 злотих на місяць або 200 USD на рік за онлайн-сервіси). Альтернативою є інкубатори з 6% податком, хоча вони менш популярні через вимоги щодо передачі інтелектуальної власності.
- Переваги: Швидке оформлення JDG онлайн, можливість отримання ВНЖ через бізнес-діяльність, навіть без ТЗ (за спеціальною угодою до березня 2026 року). Країна пропонує стабільну інфраструктуру та доступ до ринку ЄС.
- Ризики та зміни: З 4–6 березня 2026 року скасовується спеціальна угода, що дозволяє відкривати JDG на підставі ТЗ; надалі потрібен інший статус (наприклад, Blue Card через інкубатор). Невизначеність у формулюваннях нових законів може ускладнити процес. Загалом, Польща підходить для senior-спеціалістів з доходом понад 83 000 USD на рік, але для mid-level фахівців вигода сумнівна.
Чехія
Країна розглядається як альтернатива з схемою osvč (самозайнятий підприємець). Податкові ставки в Чехії подібні до польських, з фокусом на соціальні внески.
- Переваги: Порівняно стабільна економіка та доступ до ЄС.
- Ризики: ВНЖ не надається автоматично через бізнес, на відміну від Польщі. Політика влади обмежує можливості для українців, а ціни на нерухомість вищі, ніж у Берліні. Бюрократія та відсутність пільг роблять країну менш привабливою порівняно з сусідами.
Сербія
Сербія приваблює низькими податками та простотою легалізації через preduzetnik (аналог ФОП). Податкове навантаження мінімальне, без обов’язкової звітності, з можливістю отримання ВНЖ та постійного місця проживання (ПМЖ) через 3 роки.
- Переваги: Висока безпека, доступна державна медицина (при сплаті внесків), низькі витрати на життя. Країна підходить для тих, хто шукає баланс між податками та стабільністю.
- Ризики: Не є членом ЄС, що обмежує мобільність. Балканська “специфіка” (повільність у справах, культурні особливості з імперськими амбіціями). Рекомендується для тих, хто готовий до не-європейського контексту.
Португалія
Португалія пропонує податкові пільги для іноземних доходів (не оподатковуються 1–5 років за певних умов) та схему для самозайнятих з знижками перші 2 роки (3–5% податок, потім 12% соціальний внесок + 6% податок). З третього року ставки зростають до 20–40%, залежно від доходу та сімейного статусу.
- Переваги: Теплий клімат, доступ до соціальних виплат (декретні, пенсії) при сплаті внесків. Можливість отримання ВНЖ через бізнес.
- Ризики: Закриття програми “маніфештасо” у 2024 році та невизначеність з Non-Habitual Resident (NHR) для лідерів. Високі витрати на оренду та життя, особливо в популярних регіонах.
Хорватія
Хорватія позиціонується як компромісний варіант з балансом між податками, кліматом та безпекою.
- Переваги: Низькі податки порівняно зі Скандинавією, теплий клімат, членство в ЄС.
- Ризики: Невизначеність щодо ВНЖ після ТЗ, обмежена інформація про схеми для IT-спеціалістів. Рекомендується для тих, хто шукає південноєвропейський комфорт без надмірних податків.
Іспанія
Іспанія пропонує Digital Nomad візу на 1,5 роки, з можливим переходом на ВНЖ (до 5 років для ПМЖ).
- Переваги: Теплий клімат, культурна привабливість, доступ до ЄС.
- Ризики: Невизначеність у переході на постійний статус. Податкові ставки середні, але бюрократія може ускладнити процес.
Інші Країни
- Чорногорія: Низькі податки через preduzetnik, ПМЖ через 3 роки. Ризики: Не ЄС, податки для не-EU компаній (5 000 євро на рік), бюрократія, повільність у банківських та адміністративних справах, нестабільність нового закону про іноземців.
- Німеччина: Вікно можливостей закрите через антиукраїнські настрої та труднощі з працевлаштуванням. Високі податки та бюрократія роблять країну непривабливою.
- Албанія та Грузія: Згадуються як варіанти з мінімальними податками (1% у Грузії), але без детального аналізу через відсутність ЄС-статусу та інфраструктурні проблеми.
Видання GALERA.NEWS зазаначає, що вибір країни для релокації залежить від пріоритетів: низькі податки (Сербія, Чорногорія), доступ до ЄС (Польща, Хорватія) чи податкові пільги (Португалія). Польща лишається лідером за прозорістю, але законодавчі зміни з березня 2026 року вимагають оперативних дій. Рекомендується консультуватися з юристами та бухгалтерами для перевірки актуальної інформації, оскільки ситуація еволюціонує. Загалом, успішна релокація передбачає баланс між фінансовими вигодами, культурною адаптацією та юридичною стабільністю.
