В серпні 2025 року Президент Республіки Польща Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження соціальної підтримки українських біженців до березня 2026 року. Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання виплат зберігатимуть лише особи, які офіційно працевлаштовані та сплачують соціальні внески. У разі, якщо парламент не запропонує альтернативне врегулювання, з 1 жовтня 2025 року значна кількість українців може втратити право на легальне проживання та працевлаштування – пише dou.
Польща як ключовий центр релокації
Польща залишається однією з головних країн призначення для українських IT-спеціалістів. Серед основних чинників такої популярності виділяють:
- географічну та культурну близькість;
- розвинену інфраструктуру;
- потужну українську діаспору.
За даними галузевих досліджень, на території Польщі вже відкрито понад 610 IT-компаній, заснованих українцями. Близько 40 % спеціалістів, які залишили Україну внаслідок повномасштабної війни, обрали Польщу як основний напрямок релокації.
Особливості легалізації та бюрократичні виклики
Перші роки після початку війни процес легалізації українських громадян відбувався відносно спрощено. Водночас у 2024–2025 роках фахівці відзначають зростання бюрократичного навантаження, затягування термінів розгляду заяв та ускладнення адміністративних процедур. Попри цифровізацію окремих сервісів, загальна динаміка демонструє тенденцію до уповільнення.
Реакція бізнес-середовища
IT-компанії, які працюють на території Польщі, продовжують розширювати діяльність та інвестувати у внутрішні освітні та ком’юніті-ініціативи. Представники бізнесу зазначають, що політична риторика має переважно декларативний характер і наразі не призводить до масових скорочень чи зупинки найму.
Українські IT-компанії в Польщі
З початку повномасштабної війни в Україні багато українських IT-компаній відкрили офіси в Польщі, створивши понад 15 000 робочих місць для спеціалістів з України та інших країн. Серед них — як великі гравці, так і стартапи, що активно розвиваються. Наприклад:
- Ciklum — міжнародна компанія з розробки програмного забезпечення та IT-аутсорсингу, яка має офіс у Вроцлаві. У 2025 році Ciklum придбала польську компанію GoSolve Group, що свідчить про її намір розширювати присутність у Польщі.
- SoftServe — львівська компанія, яка відкрила свій перший власний офіс у Варшаві в листопаді 2023 року. У новому офісі працюють понад 200 спеціалістів, зокрема в галузях Big Data та Cloud.
- Sigma Software — українська компанія, яка працює в Польщі з 2014 року. Офіс Sigma Software розташований у Кракові, де компанія активно співпрацює з місцевими технічними спільнотами та університетами.
- N-iX — українська IT-компанія, що має офіс у Варшаві. N-iX надає послуги з розробки програмного забезпечення, хмарних рішень, штучного інтелекту та консалтингу для клієнтів з різних галузей. Компанія активно розвивається та залучає таланти з Польщі та інших країн.
Ці компанії не лише створюють робочі місця, але й сприяють розвитку польської IT-екосистеми, залучаючи інвестиції, підтримуючи стартапи та сприяючи розвитку освіти у сфері технологій.
Суспільні настрої серед українських фахівців
Значна частина українських спеціалістів повідомляє про відчуття зростаючої невизначеності, що посилюється у зв’язку з політичними заявами та дискусіями навколо соціальної підтримки. Водночас у повсякденному спілкуванні з громадянами Польщі переважають нейтральні або доброзичливі відносини, тоді як прояви упередженого ставлення частіше спостерігаються в онлайн-просторі.
Програми підтримки
Серед доступних для українців у Польщі соціальних програм залишаються:
- щомісячна виплата 800 злотих на дитину до 18 років;
- одноразова допомога 300 злотих на навчання;
- «дитячий капітал» для сімей із молодшими дітьми;
- безкоштовна медицина, освіта, мовні курси;
- податкові пільги для резидентів.
Подальші перспективи
Видання GALERA дізналося, що частина українських IT-фахівців розглядає можливість релокації до інших країн Центральної та Східної Європи. Водночас більшість, маючи карти побиту та налагоджений побут, планує залишатися в Польщі. Близько половини опитаних висловлюють готовність у перспективі повернутися в Україну — передусім через наявність житла, сімейних зв’язків та бажання долучитися до відбудови країни.
