В березні 2026 року Міністерство цифрової трансформації представило для публічного обговорення проєкт Стратегії розвитку штучного інтелекту до 2030 року, який передбачає впровадження штучного інтелекту в державному управлінні, обороні, освіті, а також підготовку 50 тисяч фахівців та збільшення кількості українських ШІ-компаній вчетверо.
Ключові тези
Проєкт стратегії виділяє кілька критичних доменів, де ШІ має стати рушійною силою:
- державні послуги – замість стандартних форм мають з’явитися ШІ-агенти. Так, застосунок “Дія.AI” виконуватиме роль персонального помічника, а ШІ аналізуватиме документи для прискорення ухвалення рішень посадовцями;
- оборона – основним завданням є впровадження систем для швидкої аналітики даних з поля бою та розвиток автономних систем;
- освіта – ШІ-інструменти стануть частиною навчального процесу. Застосунок “Мрія” отримає функції персональної програми навчання для кожного учня;
- цифровий суверенітет – створити власну інфраструктуру AI Factory та національну мовну модель (LLM), що дозволить обробляти дані всередині країни з урахуванням мовного контексту.
Серед сильних сторін та можливостей на шляху до реалізації амбітних завдань в рамках ШІ-стратегії виділяють наступні:
- Адаптивність. Україна вже має потужний ІТ-сектор, який швидко інтегрує нові технології.
- Унікальний досвід. Реальне використання ШІ в умовах війни робить українські розробки унікальними на світовому ринку.
- Євроінтеграція. Орієнтація на стандарти ЄС спрощує вихід українських AI-продуктів на міжнародний ринок.
Основні перешкоди/ризики
В той же час практична імплементація документу може зіткнутися з об’єктивними перешкодами та ризиками:
- Етичні питання та безпека. Ризик використання ШІ для дезінформації або порушення приватності громадян.
- «Відтік мізків». Необхідність створення конкурентних умов, щоб талановиті розробники не виїжджали за кордон.
- Ресурсна база. ШІ потребує величезних обчислювальних потужностей (GPU-кластерів), доступ до яких в Україні наразі обмежений.
Крім того, експерти та аналітики виділяють кілька суттєвих «вузьких місць», які можуть стати на заваді для успішної реалізації національної ШІ-стратегії до 2030 року.
Недостатнє фінансування та розвинутий ринок венчурних інвестицій
- Проблема: через війну державний бюджет орієнтований на першочергові потреби оборони та відновлення.
- Наслідок: багато пунктів стратегії можуть залишитися «декларативними» без реального фінансового підґрунтя.
Регуляторна дилема та бюрократія
Україна намагається одночасно впровадити європейські норми (EU AI Act) та зберегти «вільний ринок».
- Проблема. Жорстке копіювання європейського регулювання може стати бар’єром для малих стартапів через складні процедури сертифікації та комплаєнсу.
- Наслідок. Сповільнення інновацій у порівнянні з країнами, де регулювання більш ліберальне (наприклад, США чи Китай).
Питання доступу та якості даних
- Проблема. Багато державних реєстрів досі фрагментовані, закриті або мають низьку якість даних («брудні дані»). Секторальна закритість (медицина, агро, оборона) обмежує розробників.
- Наслідок. Створення власних національних моделей ШІ може бути ускладнене через брак якісної «паливної суміші» (даних).
Замість резюме
Оскільки ШІ-технології розвиваються експоненціально, національна стратегія повинна бути достатньо гнучкою/адаптивною, щоб вчасно та релевантно коригувати цілі кожні 1-2 роки та враховувати поточну глобальну технологічну парадигму.
