НовиниУкраїна

Тарас Кицмей із SoftServe: Чому «податок на роботів» не врятує людство від ШІ

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) та впровадження автономних програмних агентів актуалізують дискусію щодо майбутньої трансформації глобального ринку праці. Сучасні технологічні тренди вказують на неминуче вивільнення значної кількості людських ресурсів у низці професійних сфер. У зв’язку з цим провідні експерти галузі дедалі частіше розглядають моделі адаптації суспільства до нових економічних реалій – пише dev.ua.

Зокрема, співзасновник компанії SoftServe Тарас Кицмей під час нещодавнього експертного обговорення окреслив ключові виклики, з якими людство може зіткнутися в процесі глобальної автоматизації.

Фіскальні механізми регулювання: впровадження «податку на роботів»

Одним із найбільш імовірних інструментів стабілізації економіки в умовах масового скорочення робочих місць є реформування податкової системи. Прогнозується впровадження так званого «податку на роботів» (або податку на використання ШІ).

    Оподаткування прибутків, генерованих автоматизованими системами та ШІ-агентами, які замістили людську працю. Кінцевою метою цього заходу є акумуляція капіталу для фінансування програм соціального захисту.

    Отримані податкові надходження спрямовуватимуться на виплату базового доходу або забезпечення інших форм соціальних гарантій для громадян, які втратили конкурентоспроможність на ринку праці. Це дозволить підтримувати належний рівень купівельної спроможності та мінімізувати ризики бідності.

    Психосоціальні ризики: проблема втрати особистісної мотивації

    Повне матеріальне забезпечення індивіда за рахунок державних субсидій не вирішує фундаментальних психологічних та соціальних проблем. Тривала відсутність професійної зайнятості та необхідності інтелектуальної чи фізичної праці несе загрозу глибокої кризи самоідентифікації особистості.

      Моделювання ситуації, за якої значна частина населення звільнена від виконання обов’язків, свідчить про високу ймовірність деградації соціальних інститутів. Без належних стимулів до самореалізації існує ризик зниження когнітивної та фізичної активності громадян, що в довгостроковій перспективі загрожує системною кризою охорони здоров’я та соціального капіталу.

      Формування нових ринкових ніш: індустрія штучних викликів

      Як реакція на дефіцит реальних життєвих завдань прогнозується стрімке зростання нового сектору економіки — індустрії штучно створених викликів.

        • Комерціалізація труднощів: Поява спеціалізованих платформ, які пропонуватимуть клієнтам платні програми імітації подолання перешкод.
        • Технологічна основа: Інтеграція технологій віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності для створення високоімерсивних середовищ, де користувачі зможуть виконувати складні завдання (наприклад, симулятори рятувальних місій, квести, кризове управління).

        Очікується, що цей ринок частково замістить традиційні форми мотивації, забезпечуючи психологічну зайнятість населення.

        Повна автоматизація бізнес-процесів за допомогою ШІ створює не лише економічні преференції для капіталодержателів, а й екзистенційні загрози для людського капіталу. Модель суспільства з високим рівнем пасивного соціального забезпечення та низьким рівнем залученості у реальні процеси (подібна до відомих антиутопічних сценаріїв у масовій культурі) демонструє крихкість людської екосистеми.

        Видання GALERANEWS зазначає, що для збереження стабільності державні інститути та бізнес-спільнота мають фокусуватися на збереженні фундаментальних тригерів розвитку суспільства — балансу між працею, інтелектуальним розвитком, відпочинком та соціальною взаємодією. Ключовим завданням на найближче десятиліття є не просто технологічне заміщення людини, а побудова синергетичних моделей взаємодії «людина — технологія».

        Back to top button