Україна входить до десятки топ-країн світу за рівнем використання криптовалют. Біржі, гаманці, NFT-платформи, платіжні сервіси та Web3-стартапи вже багато років як стали частиною повсякденної економіки. Проте, з юридичної точки зору, крипторинок в Україні досі живе в режимі правової імпровізації.
Формально держава визнає існування віртуальних активів, але не створила повноцінних правил для надавачів послуг з віртуальними активами – Virtual Asset Service Providers (VASP). У результаті маємо таку ситуацію: криптосервіси працюють, користувачі є, оборот грошей з’являється, а ліцензій, зрозумілої податкової моделі та регулятора досі немає.
Поточна регуляторика України щодо криптовалют
Чинне українське законодавство не містить спеціального закону про криптовалюти. Водночас, на законодавчому рівні наразі Україна визначила правовий режим криптовалюти, ввівши поняття «цифрової речі».
Згідно зі статтею 179-1 Цивільного кодексу України, цифровою річчю визнається благо, створене та існуюче виключно в цифровому середовищі, яке має майнову цінність. У цій статті прямо зазначено, що до цифрових речей належать, зокрема, віртуальні активи і цифровий контент.
Це означає, що криптовалюти як вид віртуальних активів розглядаються цивільним правом не як гроші, а саме як майно (нематеріальне благо).
Цивільний кодекс встановлює загальний принцип, що до цифрових речей застосовуються положення про речі (майно), якщо інше не встановлено законом або не випливає з природи цього активу. Таким чином, у відносинах, наприклад, купівлі-продажу криптовалюта наразі прирівнюється до звичайного товару або майнового права.
Оподаткування
Фізичні особи, які отримують доходи від торгівлі криптовалютами, зобов’язані сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Ставка ПДФО становить 18%, до того ж з таких доходів потрібно сплачувати військовий збір у розмірі 5%. Декларування доходів відбувається щорічно, при подачі податкової декларації.
Проте зараз обов’язок по декларуванню доходів, отриманих від продажу віртуальних активів покладається тільки на осіб, які мають статус державних службовців. Для інших фізичних осіб існує обов’язок подавати особисту річну податкову декларацію, але відсутні механізми контролю за своєчасним поданням таких декларацій.
Юридичні особи в Україні, які ведуть діяльність з криптовалютами, підпадають під загальні правила оподаткування бізнесу. Це означає, що вони мають сплачувати податок на прибуток підприємств, який становить 18%, а також військовий збір і єдиний соціальний внесок.
Важливою особливістю є те, що оподаткування прибутку від криптовалют має бути відділене від інших видів доходу і чітко відображене в бухгалтерському обліку. Як і для фізичних осіб дохід від операцій з криптовалютами для цілей оподаткування вираховується після здійснення конвертації криптовалюти у інші фіатні валюти.
За загальним правилом, податки мають нараховуватись на суму, яка є різницею між вартістю, за яку криптовалюти придбавались та вартістю продажу цих криптовалют. Якщо різниця є позитивною (є прибуток) – на цю суму нараховується податок. Якщо ж після конвертації результат від’ємний, податок не нараховується через те, що така операція вважатиметься збитковою.
З точки зору ведення діяльності, пов’язаної з криптовалютами, важливо зазначити про наявні обмеження. Зокрема, юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку не можуть займатись активністю, пов’язаною з криптовалютами. Тут мається на увазі діяльність, яка може класифікуватись як економічна активність, наприклад, обмін криптовалют, випуск і управління криптовалютами.
Заплановані зміни до регуляторики про віртуальні активи
З 2022 року в Україні почався процес створення окремого закону про регулювання ринку віртуальних активів. До 2026 року було створено декілька версій цього законопроєкту, вони знаходились на різних стадіях розглядів, але ще жоден не наблизився до статусу повноцінного прийняття.
У 2025 році законодавець запропонував нову, актуальну на даний час редакцію Законопроєкту щодо віртуальних активів – Законопроєкт 10225-д. Цей проєкт закону спрямований на комплексне врегулювання обороту віртуальних активів, включаючи їхню класифікацію, обов’язкову авторизацію учасників ринку та податкову звітність. Запроваджується системна модель нагляду, яка поєднує в собі елементи традиційного фінансового регулювання і специфіку цифрових активів.
Новий Законопроєкт також спрямований на адаптацію українського законодавства до міжнародних стандартів, зокрема, враховуючи підходи, подібні до регламенту MiCA в ЄС. Основними цілями є правова визначеність, захист споживачів і стимулювання розвитку технологій.
Зокрема, Законопроєктом визначено таку класифікацію віртуальних активів:
- Токени з прив’язкою до активів – віртуальний актив, що не є токеном електронних грошей та передбачає підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості будь- кого іншого об’єкта цивільних прав або права на інший об’єкт цивільних прав чи їхнього поєднання, включаючи поєднання з однією чи декількома офіційними валютами чи поєднання декількох офіційних валют (ч. 2 ст. 6).
- Токени електронних грошей – різновид віртуального активу, що передбачає підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості виключно однієї офіційної валюти (ч. 3 ст. 6).
- Інші віртуальні активи визначаються регулятором у встановленому ним порядку відповідно до цього Закону (ч. 4 ст. 6).
Окремо виділені віртуальні активи з індивідуальними ознаками (аналог NFT) – віртуальні активи, що є неподільними, визначені індивідуальними ознаками у вигляді унікального, незамінного цифрового контенту, що можуть передаватися та зберігатися з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології та які можуть містити цифрове відображення об’єктів інтелектуальної власності або посилання на нього (пп. 14.1.32-1 Податкового Кодексу України), проте на рівні спеціального закону вони не виділені.
Важливим аспектом є визначення уповноважених регуляторів, однак наразі законотворці так і не дійшли узгодженої позиції, адже Законопроєктом передбачена дворівнева система регуляторів (ст. 4):
- Національний банк України.
- Інший орган, який може бути призначений Кабінетом Міністрів України за погодженням з НБУ.
Таким чином регулятором може залишатися НБУ, або функції можуть бути поділені між органами. Визначено право регулятора на застосування професійного судження.
Наостанок, найбільша частина Законопроєкту присвячена процесу і вимогам до ліцензування постачальників послуг з віртуальними активами. Згідно з текстом проєкту, під ліцензування підпадають такі активності:
- зберігання і адміністрування віртуальних активів від імені клієнтів;
- діяльність оператора торговельного майданчика для віртуальних активів;
- обмін ВА на валютні цінності або інші віртуальні активи;
- виконання замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів;
- отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів;
- розміщення віртуальних активів;
- надання послуг з переказу віртуальних від імені клієнтів;
- управління портфелем віртуальних активів;
- консультації щодо віртуальних активів;
- торгівля через операторів торговельних майданчиків.
Це означає, що коли Законопроєкт буде прийнятий і набере чинності, ці постачальники матимуть зобовʼязання отримати авторизацію у регулятора для здійснення діяльності, навіть щодо консультацій з віртуальних активів.
Оподаткування
Окремим блоком слід виділити зміни до Податкового кодексу України, яким додаються умови оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами, умови звітності щодо операцій з віртуальними активами. Нижче найголовніше.
Фізичні особи
- Оподаткування ПДФО 18% з прибутку (дохід – підтверджені витрати) + 5% військового збору. На 1 рік передбачено пільгове оподаткування 5%.
- Не оподатковується: обмін одних віртуальних активів на інші віртуальних активи (наприклад BTC на USDT), окрім цього також не оподатковується дохід <1 мінімальної заробітної плати, емісія або безоплатне отримання від емітента.
Юридичні особи
- Оподаткування податку на прибуток за загальними правилами (18%);
- Спрощена система оподаткування (єдиний податок) не передбачена для операцій з віртуальних активів;
- Фінансовий результат за операціями з віртуальних активів розраховується окремо від інших операцій.
Резиденти Дія Сіті
- Окрема звітність при здійсненні операції з віртуальних активів;
- Переведення на загальну систему оподаткування при здійсненні купівлі, продажу чи інших операцій з віртуальних активів (вводяться обмеження щодо застосування податку на виведений капітал, у разі здійснення операцій з віртуальними активами).
У новому регулюванні для постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, особливу увагу приділяють прозорості та контролю.
Зокрема, оператори таких послуг повинні щороку, не пізніше 31 січня, подавати звіт про свою діяльність. Вся звітність має бути оформлена в електронному вигляді, а для подання використовується спеціальна процедура обліку. Окрім цього, обов’язковою умовою для всіх учасників даного ринку є офіційна реєстрація та взяття на облік у податкових органах. Це дозволяє державі краще контролювати обіг віртуальних активів і запобігати зловживанням у сфері фінансових технологій.
Висновок
Поточний стан регулювання віртуальних активів в Україні не створює нормального середовища для розвитку крипто-сервісів. Фактично, вони можуть надавати свої послуги громадянам України, але їх діяльність ніяк не регламентується і, здебільшого, надавачі таких сервісів цьому скоріше раді.
Проте ні вони (надавачі сервісів), ні громадяни не раді невизначеності в питаннях оподаткування доходів отриманих від віртуальних активів, а також, від невизначеності банків та платіжних інституцій, коли справа стосується конвертації криптовалюти в гривні і навпаки.
Наразі, ринок віртуальних активів в Україні можна назвати сірим. Великим кроком для держави стане прийняття закону про віртуальні активи, в якому, як описано в цьому матеріалі, будуть закладені фундаментальні правила участі на ринку віртуальних активів.
Зокрема, наявність повноцінного закону вирішить інше болюче питання для громадян, які користуються криптовалютами: їхня класифікація і визнання в цивільних і господарських операціях.
Наразі надати позику або купити об’єкт рухомого або нерухомого майна за віртуальні активи – це ризик для того хто віддає свої віртуальні активи. За останні роки з’явилась судова практика оспорювання транзакцій з криптовалютами, де предметом розгляду є класифікація криптовалют і визначення їхньої вартості.
Частково це питання вирішили доповненнями до ЦКУ, але в той же час прирівнювання усіх криптовалют до нематеріального блага викреслило адекватне юридичне сприйняття платіжних токенів, які не є товаром, і в інших країнах такі токени мають статус платіжних інструментів.
Отже, до прийняття повноцінного закону про ринок віртуальних активів в Україні криптосервісам слід з обережністю ставитись до своїх операцій на території України і обмежувати надання доступу до «контроверсійних» послуг, а саме тих, які зараз можуть мати неоднозначне трактування в українському законодавстві.
